Словник Української Мови
Азовка — рідка, солонувата сортова риба, що належить до родини оселедцевих; вид оселедця, який мешкає в Азовському морі та входить на нерест у річки (Clupea pontica).
Азовка — жіночий рід від “азовець”: уродженка або мешканка регіону, прилеглого до Азовського моря, зокрема Приазов’я.
Азовка — невелике вітрильно-гребне рибальське судно, поширене на Азовському морі.
1. Пов’язаний з Азовським і Чорним морями, що стосується їх спільної акваторії, узбережжя або регіону, де вони розташовані.
2. Стосований до географічного, економічного чи історичного регіону, що охоплює території навколо Азовського та Чорного морів, зокрема південь України.
1. Географічний регіон, що охоплює території навколо Азовського та Чорного морів, зокрема узбережжя, прилеглі акваторії та частини материка, пов’язані з цими морями економічно, історично та культурно.
2. Історико-етнографічний термін для позначення території Північного Причорномор’я та Приазов’я, де формувалися специфічні умови господарювання та побуту, пов’язані з морським середовищем.
3. У біології та екології — природний комплекс (ареал), що включає басейни Азовського та Чорного морів як єдину екологічну систему зі спільними кліматичними, гідрологічними та біологічними характеристиками.
Азовсталь — власна назва металургійного комбінату в Маріуполі, одного з найбільших підприємств чорної металургії України, що належало до металургійної групи «Метінвест».
Азовсталь — власна назва історичної та соціальної місцевості (району) міста Маріуполя, що сформувалася навколо однойменного металургійного комбінату.
Азовсталь — символ героїчного опору українських захисників під час оборони Маріуполя у російсько-українській війні (з 2014 року, особливо під час повномасштабного вторгнення 2022 року), коли металургійний комбінат із його потужними підземними спорудами використовувався як останній рубіж оборони.
Азогрупа — власна назва української музичної групи, заснованої у 2016 році в Києві, що виконує пісні українською мовою в стилістичному діапазоні від поп-року до електронної музики.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; історично — поселення в Буджаку, засноване болгарськими переселенцями.
2. (У спеціальному вживанні) Термін, що позначає акт або процес утворення, з’єднання або відокремлення (лучення) чогось, пов’язаного з поняттям “аз” (перша літера алфавіту, символ початку); рідковживана абстрактна лексема, утворена за моделлю складних слів (пор. “богослуження”, “словолукання”).
Азоімід — неорганічна сполука, летка та вибухонебезпечна рідина, що є гідридом азоту з формулою HN₃; застосовується в органічному синтезі та як ініціатор вибухових процесів.
Азоіміносполука — органічна сполука, що містить функціональну групу -N=N- (азогрупу), пов’язану з атомом азоту іміногрупи (=NH або заміщеної), утворюючи структуру загального вигляду R-N=N-NR’R”; є похідними азоіміну (HN=N-NH₂) та відносяться до класу азосполук.
1. (геол.) Період у геологічній історії Землі, що передував архею, коли життя на планеті, за сучасними уявленнями, було відсутнє або існувало у вкрай примітивних формах, які не залишили виразних палеонтологічних решток; азойська ера.
2. (палеонт.) Сукупність гірських порід, утворених у цей період, що не містять ознак органічних решток.
Який містить у своєму складі хімічний елемент азот (N).