Словник Української Мови
Алкеста (грец. Ἄλκηστις) — у давньогрецькій міфології: дочка царя Пелія, дружина царя Адмета, відома самопожертвою, коли добровільно погодилася померти замість свого чоловіка.
Алкеста — традиційна назва однойменної трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда (V ст. до н.е.), присвяченої цьому міфу.
1. (У поетиці та літературознавстві) Такий, що містить алітерацію; побудований на повторенні однакових або схожих приголосних звуків для створення певного звукового ефекту, образності або ритму.
2. (У мовознавстві) Такий, що стосується алітерації або її утворення; алітераційний.
1. (металургія) Який містить домішки або спеціально додані хімічні елементи (алітуючі добавки) для надання металу чи сплаву певних властивостей (наприклад, підвищеної міцності, жаростійкості, корозійної стійкості).
2. (хімія, техн.) Підданий процесу алітування — дифузійного насичення поверхні виробів зі сталі або чавуну алюмінієм для захисту від окиснення при високих температурах.
1. Який стосується алюмінієвих сплавів, що містять літій, або виготовлений з них.
2. Який стосується мінералу аліту (однієї з модифікацій силікату кальцію) або містить його.
1. (геол.) Пов’язаний з алітуванням — процесом збагачення руд шляхом відділення рудних мінералів від порожньої породи за допомогою спеціального розчину (алітувальної рідини).
2. (техн.) Призначений для алітування, що стосується технології або обладнання для проведення цього процесу.
Алітуватися — бути прийнятим до членів Аліти, таємного товариства української інтелігенції, що діяло у Львові наприкінці XIX — на початку XX століття.
1. (у геології) Який містить значну кількість алюмінію або його сполук; властивий алюмінієвим рудам, зокрема бокситам.
2. (у хімії, металургії) Пов’язаний з процесом алюмініювання (алітування) — нанесення захисного алюмінієвого покриття на поверхню металевих виробів.
1. (хімія) Органічна сполука, молекула якої містить замкнений цикл атомів вуглецю, але не має ароматичного характеру; циклоаліфатична сполука.
2. (біохімія) Клас ліпідів (жирів), що включає сполуки з ізопреноїдними ланцюгами, які можуть утворювати замкнені цикли (наприклад, стероїди, каротиноїди, терпени).
Алкадіїн — власна назва персонажа з арабських казок «Тисяча й одна ніч», молодшого брата каліфа Гаруна ар-Рашида, що фігурує в деяких сюжетах циклу.
Алкадіїн — традиційне написання (транслітерація) імені персонажа Aladdin (Аладдін) зі східних казок у західноєвропейській та українській літературі XIX — початку XX століття.
1. (хімія, технологія) Процес обробки чого-небудь лужним розчином (лугом) з метою нейтралізації кислот, зміни кислотно-лужного балансу середовища (pH) у бік лужного або для надання певних властивостей.
2. (сільське господарство, ґрунтознавство) Вапнування кислих ґрунтів, внесення лужних речовин (вапна, креди) для зниження їх кислотності та поліпшення родючості.
3. (медицина, біохімія) Підвищення лужності (pH) крові, тканин або інших біологічних рідин, часто шляхом введення спеціальних препаратів для корекції кислотно-лужної рівноваги організму.