Словник Української Мови
1. Який стосується азбофрикційних матеріалів, тобто композиційних матеріалів на основі азбесту, що використовуються для виготовлення гальмівних колодок, дисків, зчеплень та інших деталей, призначених для створення сили тертя.
2. Який виготовлений з азбофрикційного матеріалу або містить його у своїй конструкції.
Азбошарка — власна назва українського підприємства (заводу), що спеціалізувалося на виробництві виробів з азбесту (азбестоцементу), зокрема шиферу, труб та інших будівельних матеріалів. Найвідомішим був Київський завод «Азбошарка», розташований у Дарницькому районі.
Азбошифер — застаріла назва шиферу, будівельного матеріалу у вигляді хвилястих або плоских листів, виготовленого з суміші азбесту (азбестового волокна) та портландцементу.
Азбошлак — будівельний матеріал, що є сумішшю азбестового волокна, вапна та доменного шлаку, використовувався для виробництва листів, плит та інших виробів для теплоізоляції та обробки приміщень.
Азбуковник — назва рукописних словників-довідників енциклопедичного або навчального характеру, поширених у Московській державі та на українських землях у XVI–XVIII століттях, які часто мали алфавітне (азбучне) розташування матеріалу.
Азбуковник — у сучасній термінології: історична назва перших енциклопедичних словників у слов’янській книжній традиції, що містили тлумачення маловживаних слів, переважно іноземного походження, а також поняття з різних галузей знань (історії, філософії, географії тощо).
Азбестодикта — рід викопних деревоподібних рослин родини лепідодендронових, що існував у кам’яновугільному періоді; викопні рештки цих рослин мають промислове значення.
Азбестоз — професійне захворювання легень, спричинене тривалим вдиханням азбестового пилу, що призводить до розвитку фіброзу (розростання сполучної тканини) та порушення функції дихання.
1. Прикметник, що стосується процесу збагачення азбестової руди або технологій, обладнання та виробництва, пов’язаних із цим процесом.
2. Прикметник, що характеризує об’єкт (наприклад, фабрику, комбінат, цех), призначений для збагачення азбестових руд.
Азбестопластик — композиційний матеріал, що складається з азбестового волокна (зазвичай хризотил-азбесту) та зв’язуючого полімерного компонента (наприклад, фенолформальдегідної, епоксидної чи іншої смоли), який під тиском і при нагріванні перетворюється на твердий, міцний та термостійкий виріб або листовий матеріал.
Азбестопластик — готовий виріб (деталь, плита, труба тощо), виготовлений з такого композиційного матеріалу, що володіє високою механічною міцністю, зносостійкістю, стійкістю до високих температур та хімічних речовин, і застосовується в машинобудуванні, авіаційній та ракетній техніці, електротехніці як конструкційний, термоізоляційний або прокладочний матеріал.
Азбестотекстоліт — композиційний матеріал, що виготовляється шляхом шаруватого зміцнення азбестової тканини (текстоліту) синтетичними смолами (наприклад, фенолформальдегідними) під тиском і при нагріванні; володіє високою теплостійкістю, міцністю та електроізоляційними властивостями, застосовується в техніці як конструкційний та ізоляційний матеріал.