1. (від англ. baler) Сільськогосподарська машина для пресування та автоматичного формування тюків із сіна, соломи або інших подрібнених рослинних матеріалів після їх скошування та просушування.

2. (від англ. baler) Робітник, який займається пресуванням і упаковуванням (баліюванням) сипучих матеріалів (наприклад, паперу, макулатури, текстилю) у компактні тюки для зручності транспортування та зберігання.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родину або осіб.

2. У переносному значенні — людина, яка багато говорить, базікало, лепетун (застосовується переважно в західних регіонах України, часто з відтінком жартівливості або легкого докору).

1. У мовознавстві: службове слово в деяких мовах (наприклад, грузинській), що виражає ствердження або підтвердження, аналогічне до українських слів “так”, “авжеж”, “справді”.

2. Власна назва селища міського типу в Грузії, адміністративного центру однойменного муніципалітету.

Балдит — рідкісний мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат барію, що належить до групи цеолітів. Названий на честь американського геолога Бенджаміна Болда (Benjamin Bold).

1. (в астрономії) Центральна, сферично розширена частина спіральної галактики, що складається переважно з старих зір, міжзоряного газу та пилу, яка оточена галактичним диском.

2. (в географії, рідко) Велика, масивна, округла або овальна гора або пагорб; випуклість рельєфу.

1. Навіс, шатро або дашок (часто з тканини, різьбленого дерева, металу), що підтримується стовпами або підвішується над вівтарем, троном, ліжком, пам’ятником тощо як символ поваги, захисту або для прикраси.

2. Архітектурне спорудження у вигляді навісу на колонах або стовпах, що вінчає вівтар, раку з мощами, джерело в сакральній будівлі.

3. У переносному значенні — те, що нагадує своєю формою або функцією такий навіс (наприклад, балдахін з гілок дерев).

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається в історичних документах та серед сучасних носіїв.

2. Назва села в Україні, зокрема села Балда у складі Балтської міської громади Подільського району Одеської області.

3. (діал.) Назва невеликої річки або струмка в окремих регіонах України.

1. У міфології та фольклорі деяких народів — злий дух, демонічна істота, що живе у воді (річках, озерах) та може шкодити людям.

2. У народних повір’ях — нечиста сила, водяник, болотяник, часто зображається як потворна істота.

3. Переносно — про потворну, неохайну або злу людину (заст., образливо).

1. Діалектне позначення невеликої кульки, зробленої з глини, дерева або іншого матеріалу, яка використовується як поплавець на рибальській сітці або вудці; поплавець, буйок.

2. У переносному значенні — невеликий круглий предмет, кулька; також може вживатися стосовно чогось незначного, легковажного.

Балбера — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі; входить до складу Бородінської селищної громади.