Хірургічна операція створення постійного анастомозу (з’єднання) між тонкою кишкою (enteron) та дванадцятипалою кишкою (duodenum).
-
відскакування
1. Дія за значенням дієслова “відскакувати”; різкий рух, поштовх або переміщення вбік або назад від чогось після зіткнення, удару, стрибка.
2. (у техніці, фізиці) Явище рикошету, коли рухоме тіло (куля, снаряд тощо) після удару об поверхню змінює напрямок руху, відбиваючись під кутом.
3. (переносно) Швидка, різка реакція (на подразнення, зауваження, подію); миттєве віддалення, усунення або уникнення чогось.
-
геогігієнічний
1. Стосовний до геогігієни — науки, що вивчає вплив природних умов навколишнього середовища на здоров’я людини та розробляє заходи щодо їх оздоровлення.
2. Пов’язаний із заходами, спрямованими на покращення санітарного стану території, ґрунту, води та повітря для запобігання захворюванням.
-
відсисання
1. (мед.) Процес відновлення нормального функціонування органу або тканини після перенесеного запального процесу, що супроводжується зменшенням набряку та відходженням надлишкової рідини.
2. (тех.) Фаза роботи деяких технічних систем (наприклад, парових котлів, гідравлічних механізмів), коли відбувається видалення (скидання) накопиченої води, конденсату або іншої рідини для підтримання оптимального режиму.
-
геогігієна
Геогігієна — розділ гігієни, що вивчає вплив природних факторів (клімату, ґрунту, води тощо) на здоров’я людини та розробляє заходи для профілактики шкідливих наслідків цього впливу.
-
ентеродермальний
1. (біол.) Пов’язаний з ентеродермою — внутрішнім зародковим листком, що дає початок епітелію кишечнику та пов’язаним із ним залозам.
2. (анат., бот.) Стосовний до внутрішнього шару (ентодерми) або утворений із нього.
-
відсипщина
1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
2. (розм.) Місцевість, де колись було село Відсипщина, яке у 1986 році внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС було відселене та згодом знесене; територія в межах Чорнобильської зони відчуження.
-
відсипання
1. Дія за значенням дієслова “відсипати” — відокремлення певної частини сипкої речовини (піску, цукру, крупи тощо) від загальної маси шляхом відмірювання, відважування або поділу.
2. Технологічний процес у промисловості або будівництві, що полягає у плановому вивантаженні, скиданні або розподілі насипних матеріалів (грунту, щебеню, руди) у певному місці для формування насипу, складування або подальшої переробки.
3. У гірничій справі — місце, де здійснюється вивантаження (скидання) породи або корисних копалин, що транспортувалися з виробки; відвал.
-
географія
1. Система наук, що вивчає географічну оболонку Землі, її структуру, динаміку, взаємодію природних та соціально-економічних систем, а також територіальну організацію суспільства.
2. Навчальна дисципліна, що викладає основи цих знань.
3. Розташування, поширення та взаємозв’язок певних явищ у просторі; сукупність особливостей якої-небудь території (наприклад, географія рослин, географія промисловості).
-
відсип
1. Дія за значенням дієслова «відсипати»; насипання певної кількості сипкого матеріалу (наприклад, зерна, піску, цукру) як окремої порції або як повернення боргу натурою.
2. Частина сипкого матеріалу (зерна, крупи, борошна тощо), яку відсипали, відміряли або повернули; відповідна міра, порція.
3. (у спеціальному контексті, часто у множині) Матеріал (пісок, гравій, щебінь), яким відсипають, вирівнюють або підвищують поверхню ділянки, дорожнього полотна, майданчика перед подальшими роботами; балластний шар.