• аттицизм

    Див. статтю «Атицизм».

  • аттичний

    Прикметник, що походить від слова «аттик».

    Аттичною базою називають основу колони чи пілястри (переважно в іонічному ордері), яка має у своїй будові плінт, а на ньому розташовані ширший та вужчий вали (торуси), між якими знаходиться скоція.

    Аттичний ордер — це архітектурна система з вертикальних опор і горизонтальних балок, створена в Стародавній Греції для архітектурного оздоблення пілонів; колони цього ордера мали витончені пропорції (їхня висота перевищувала товщину в 11 разів) і завершувалися капітеллю, що нагадує дзьоб.

  • аттіс

    У міфологічних уявленнях фригійців Аттіс — божество, пов’язане з силами природи та родючості. Він походив від бога небес і богині-землі, а за своїми функціями є аналогом фінікійського Адоніса.

  • атто

    Атто — це префікс, що позначає множник 10⁻¹⁸ (одна квінтильйонна частина) і вживається в похідних словах, таких як аттосекунда чи аттометр.

    Атта (1) — жіночий рід іменника, що означає пшеничне борошно, яке в Індії одержують шляхом грубого помелу.

    Атта (2) — жіночий рід іменника; дивись значення слова «атман».

  • атум

    Атум — один із найдавніших богів давньоєгипетського пантеону, сонячне божество. Його традиційно зображували як чоловіка, на голові якого розміщена подвійна корона. Цей бог уособлював первісну та вічну цілісність усієї світової сутності. Згідно з міфами Геліополя, Атум, що сам себе породив, вийшов із первинного хаосу Нуна одночасно з його зародженням. Як солярний деміург, він стояв на чолі геліопольської енеади і вважався прабатьком усього живого та божественного в релігійних уявленнях стародавніх єгиптян.

  • атур

    Атур — це жіночий головний убір італійського походження, який був поширений у XV столітті. Його основу становила висока шапочка циліндричної форми, поверх якої розміщувався яскравий шматок тканини. Цей клапоть спереду кріпився до основи, формуючи контур, подібний до латинської літери U, а ззаду він вільно спадав утворюючи м’які складки.

  • атю

    Вигук «атю» (варіанти «ату», «а тю») використовують мисливці, щоб нацькувати собак на звіра під час полювання. За значенням він еквівалентний до команд «бери!» або «лови!». Ілюстрацією вживання є цитати з художніх творів: «А тю його! гуджа!» — і крикнув, І.. поспускав хортів (Котл., І, 1952, 181); Здалека тріскали постріли, чулися вигуки: «Ату його!», «Ату його!» (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).

  • аугмент

    Аугмент — це службова морфема, що має голосний звук. Її вживають у індоєвропейських мовах, ставлячи перед формами дієслів для позначення минулої дії. У таких мовах, як індоіранські, давньогрецька та вірменська, ця частка збереглася як спеціальний префікс минулого часу.

  • аугментація

    Аугментація — це збільшення або посилення.

    У медичній термінології, зокрема в урології, аугментацією сечового міхура називають хірургічну операцію, метою якої є збільшення об’єму та функціональних можливостей цього органу.

  • аудит

    Аудит – це система незалежного зовнішнього нагляду за фінансово-господарською діяльністю як фізичних, так і юридичних осіб.

    Аудит – це процедура перевірки офіційної бухгалтерської звітності, облікових записів та первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Його мета – встановити достовірність звітності, правильність ведення обліку та повноту відображення інформації відповідно до чинного законодавства. Також аудитом називають перевірку фінансової діяльності комерційних підприємств, банків та інших організацій.

    Банківський аудит – це всебічна перевірка результатів фінансово-господарської діяльності банків чи їхніх філій, яка включає правову, економічну та бухгалтерську оцінку даних фінансових звітів, що підготовлені для оприлюднення або подання до вищих інстанцій. Такий аудит охоплює такі аспекти: формування та використання статутного капіталу, фондів та інших коштів банку; аналіз фінансових результатів, зокрема формування і використання доходів, прибутку та розподілу витрат; оцінку ліквідності та платоспроможності; стан кредитних ресурсів та ефективність їх використання; процентну політику; облікову політику і стан бухгалтерського обліку; проведення розрахункових операцій в іноземній валюті та інше.

    Внутрішній аудит банку – це незалежна оцінка системи внутрішнього контролю, яка діє в банку.

    Зовнішній аудит – це перевірка, яку проводять незалежні висококваліфіковані фахівці з аудиту.

    Ініціативний аудит – це перевірка, що проводиться за власним рішенням суб’єкта підприємництва на підставі договору з аудитором чи аудиторською фірмою; її характер і масштаб визначає безпосередньо замовник.

    Обов’язковий аудит – це обов’язкова щорічна перевірка бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств, банків, бірж, фондів та інших організацій, визначених законом.

    Погоджений аудит – це аудит, який аудитор чи аудиторська фірма проводить для конкретного замовника систематично або повторно через визначені проміжки часу.

    Податковий аудит – це комплекс процедурних дій контролюючих органів, спрямованих на перевірку правильності обчислення, своєчасності та повноти сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також на дотримання законодавства при здійсненні операцій, пов’язаних з отриманням доходів і проведенням розрахунків.

    Санаційний аудит – це детальний аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що переживає фінансову кризу. Його цілями є оцінка можливостей підприємства для санації, визначення масштабів кризи та її причин, пошук шляхів виходу з неї та експертиза запропонованої концепції відновлення.

    Спеціальний аудит – це перевірка, яка зосереджена на конкретних аспектах діяльності суб’єкта господарювання, дотриманні певних процедур, норм і правил. Вона має на меті підтвердити законність і ефективність дій керівництва, правильність складання податкової звітності, цільове використання спеціальних фондів тощо.