1. Дія за значенням дієслова «диригувати»; керування оркестром, хором або іншим музичним колективом у процесі виконання музичного твору, що полягає в узгодженні частин, вказівці темпу, динаміки, характері звучання тощо за допомогою спеціальних жестів.

2. Переносно: керівництво, управління якимось процесом або діяльністю групи людей.

1. Особа, яка керує оркестром, хором або іншим музичним колективом, інтерпретуючи музичний твір і координуючи виконання музикантів.

2. Керівник, організатор якоїсь спільної діяльності або процесу (переносне значення).

Дирзина — власна назва села в Україні, розташованого в Уманському районі Черкаської області.

Дирза — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

1. У лінгвістиці: мовна одиниця, що складається з двох слів, які вживаються разом як єдине нерозкладне ціле для позначення одного поняття або предмета (наприклад, “залізна дорога”, “червона риба”).

2. У поетиці та фольклористиці: стилістична фігура або готовий словесний комплекс, що є характерним для народної творчості та художньої літератури стійким поєднанням слів (наприклад, “ясні зорі”, “чисте поле”).

1. Керівний орган підприємства, установи, навчального закладу тощо, що складається з керівників вищої ланки (директора, його заступників, головного інженера).

2. Приміщення, де розташовані службовці цього керівного органу; адміністрація.

3. У театрі, концертній залі тощо: адміністративна частина будівлі, де знаходяться каси, гардероб, буфет.

1. (в астрономії) Уявна лінія на небесній сфері, що з’єднує центр Сонця з центром планети або іншого небесного тіла в певний момент часу; напрямок від Сонця до планети.

2. (в астрології) Один з основних методів прогнозування, що полягає в символічному переміщенні (проґресуванні) точок натальної карти з певною швидкістю для аналізу подій у різні періоди життя.

1. Жінка, яка очолює навчальний заклад, підприємство, установу або організацію; жіночий відповідник до слова “директор”.

2. У математиці: пряма лінія, що має певні властивості відносно кривої (наприклад, еліпса, параболи або гіперболи) і використовується для її геометричного визначення.

3. Застаріле: наставниця, вихователька, яка здійснює нагляд за учнями або пансіонерками, часто у закритих навчальних закладах.

1. Назва вищих колегіальних органів державного управління в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Німеччині, Російській імперії) у XVIII–XIX століттях.

2. (Директорія) Уряд Французької республіки у 1795–1799 роках, що складався з п’яти осіб.

3. (Директорія) Назва вищого виконавчого органу Української Народної Республіки у 1918–1920 роках.

1. Жінка, яка обіймає посаду директора (керівника підприємства, установи, організації тощо).

2. Розм. Дружина директора.