• зморожений

    1. Який зазнав дії морозу, холоду; замерзлий, обморожений.

    2. Переносно: який став байдужим, нечутливим, втратив живість почуттів або виразу (про людину, обличчя, погляд тощо).

    3. Переносно: застиглий, нерухомий, завмерлий (про тишу, спокій, простір тощо).

  • зморність

    Зморність — властивість, яка характеризує здатність об’єкта (зокрема, в техніці, матеріалознавстві) утворювати зморки, складки або гофру; рифленість, гофрованість.

    Зморність — у математиці (теорія множин, топологія) — властивість нескінченної множини, яка полягає в існуванні певного типу її підмножини (звичайно нескінченної), що має особливу структуру щодо заданого ідеалу або фільтра; технічний термін, що відповідає англійському «precaliber».

  • зморно

    1. (розм.) У значенні прислівника: так, що викликає змору, нудьгу; нудно, одноманітно, виснажливо.

    2. (діал.) Важко, виснажливо, стомливо.

  • зморний

    1. Який має відношення до змор (дрібних підвищень, горбиків на поверхні), покритий зморами; горбикуватий, шорсткуватий.

    2. Який викликає змори (мурашки) на тілі від огиди, страху або холоду; моторошний, огидний.

  • зморитися

    1. Втратити сили, втомитися до краю; стати знеможеним.

    2. (переносно) Втратити інтерес, охоту до чогось; обриднути, набриднути.

  • зморити

    1. Виснажити, знесилити когось, довести до стану крайньої втоми; також викликати відчуття важкої фізичної або психічної стомленості.

    2. (переносне значення) Придушити, приборкати, позбавити сили опору або активності (про явища, почуття тощо).

    3. (застаріле) Убити, знищити когось, щось; завдати поразки.

  • змореність

    Стан крайньої фізичної або психічної втоми, виснаженості; знесилення.

  • зморено

    1. У станi втоми, знесилення; так, що свiдчить про втому або знесилення.

    2. (У переносному значеннi) Без енергiї, бадьоростi; мляво, апатично.

  • зморення

    1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) стан глибокої внутрішньої втоми, нудьги та тривоги від світу, життя або власного існування; світоглядне відчуття безглуздості буття, що веде до байдужості та душевного спустошення.

    2. (у психології) емоційне вигорання, сталий стан психічної виснаженості, втрати інтересу до діяльності та життя в цілому, що часто виникає внаслідок тривалого стресу або надмірних вимог.

  • зморений

    1. Який перебуває у стані крайньої фізичної або психічної втоми, знесилений; виснажений.

    2. Який має зморшки, зморшкуватий; зморщений.