зморення

[zmorɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) стан глибокої внутрішньої втоми, нудьги та тривоги від світу, життя або власного існування; світоглядне відчуття безглуздості буття, що веде до байдужості та душевного спустошення.

  2. (Психологія) –

    (у психології) емоційне вигорання, сталий стан психічної виснаженості, втрати інтересу до діяльності та життя в цілому, що часто виникає внаслідок тривалого стресу або надмірних вимог.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зморення, р. зморення, д. зморенню, з. зморення, о. зморенням, м. зморенні, к. зморення

Більше записів