1. Змінити своє положення, пересунутися на інше місце; переміститися.
2. Змінитися, перейти в інший стан, набути інших ознак (про явища, поняття, соціальні явища тощо).
3. Втратити посаду, бути усунутим з посади; поступитися місцем комусь іншому.
Словник Української Мови
1. Змінити своє положення, пересунутися на інше місце; переміститися.
2. Змінитися, перейти в інший стан, набути інших ознак (про явища, поняття, соціальні явища тощо).
3. Втратити посаду, бути усунутим з посади; поступитися місцем комусь іншому.
1. Пересунути, перемістити щось у просторі, змінити положення предмета або явища.
2. Перенести, пересунути в часі, змінити термін, дату чогось.
3. Усунути когось з посади, з певного становища, замінивши іншим.
4. У математиці, техніці — здійснити зсув, паралельне перенесення.
1. Те, що міститься в чомусь, сукупність частин, елементів, що становлять якесь ціле; внутрішня наповненість предмета, явища, поняття.
2. Сукупність основних ідей, положень, сенс, сутність чогось (наприклад, тексту, висловлювання, твору мистецтва).
3. Перелік розділів, частин, рубрик твору, видання, документа з зазначенням сторінок, де вони розміщені; те саме, що змістовий покажчик, оглав.
4. (у філософії) Сукупність властивостей, ознак, які становлять сутність, відмінність якогось предмета, явища, поняття (протиставлене формі).
1. (про тісто, глину, суміш тощо) Набути однорідної консистенції внаслідок місити; стати добре вимішаним, з’єднатися в єдину масу.
2. (перен., розм.) Щільно з’єднатися, переплестися, злитися в єдине ціле (про явища, поняття, риси характеру тощо).
1. Ретельно перемішати, з’єднати різні речовини або компоненти до отримання однорідної маси.
2. (переносно) Об’єднати, з’єднати різні елементи, явища, почуття тощо в єдине ціле.
1. Виміряти щось, визначити розміри, величину або обсяг чогось за допомогою певних одиниць або інструментів.
2. (переносно) Оцінити, зрозуміти глибину, силу або значення якогось явища, почуття тощо.
3. (розм.) Порівняти свою силу, можливості з кимось, вступити у суперництво, змагання; помірятися силами.
1. Встановити розміри, величину, об’єм чогось за допомогою певних одиниць виміру або приладів; зробити вимір.
2. Порівняти з чимось як з мірою, оцінити, зіставити.
3. (розм.) Пройти, подолати якусь відстань.
1. Дія за значенням дієслова “зміряти” — визначення розмірів, величини, кількості чогось за допомогою певних мір або приладів; обмірювання.
2. (у переносному значенні) Оцінювання, зіставлення якостей, можливостей, сил (наприклад, людини, явища) з певним еталоном або між собою.
3. (застаріле, в літературних текстах) Обхід, огляд певної території, простору.
1. Такий, що має певну міру, обмежений у своїх проявах; стриманий, поміркований.
2. (У лінгвістиці, про склад) Такий, що має чітко визначену кількість мір (складів) у віршованому рядку.
1. Вимірювати щось, порівнюючи з певною мірою, одиницею виміру або іншим предметом для визначення величини, розміру, кількості тощо.
2. (переносне) Оцінювати, порівнювати свої сили, можливості, знання з кимось або з чимось; вступати у суперництво, боротьбу.