1. В архітектурі: декоративна стінка, розташована над карнизом будівлі, часто прикрашена написом, рельєфами або скульптурою, призначена для завершення фасаду або маскування даху.

2. Власна назва історичної області в Центральній Греції, адміністративним центром якої є місто Афіни.

1. Історична область у Центральній Греції зі столицею в місті Афіни, що мала величезне культурне та політичне значення в античні часи.

2. В архітектурі — декоративна стінка, розташована над карнизом, що вінчає будівлю або її частину (наприклад, триумфальну арку), часто прикрашена написом, ліпниною або скульптурою.

1. (в історії грецької мови та літератури) Напрям, що виник у елліністичну добу, який проголошував зразком для наслідування класичну аттичну (афінську) літературну мову V–IV ст. до н. е., протиставляючи її поширеній на той час «загальній» (койне) мові.

2. (у лінгвістиці) Мовна особливість, слово або вираз, характерні для класичної аттичної діалектної норми давньогрецької мови.

3. (у ширшому значенні) Тонка, вишукана й дотепна форма висловлювання, що вважається характерною рисою стилю афінських письменників-класиків.

Хірургічна операція в оториноларингології, що полягає у вскритті (томії) аттика (верхнього відділу барабанної порожнини) та антрума (печероподібного розширення скроневої кістки, що сполучається з середнім вухом) з метою санації гнійного вогнища, видалення патологічних тканин (наприклад, холестеатоми) та відновлення функції середнього вуха.

Аудифон — власна назва компанії, що спеціалізується на продажі та обслуговуванні слухових апаратів і аксесуарів для корекції слуху.

Аудифон — загальна назва слухового апарата або іншого технічного пристрою для поліпшення слуху, що виробляється або продається однойменною компанією (за аналогією з використанням назви бренду як загального терміна).

Аудіоаналгезія — метод знеболення, заснований на впливі спеціально підібраних звукових частот та акустичних сигналів на нервову систему людини з метою зниження або усунення больових відчуттів.

Аудіоаналгезія — технологія або пристрій, що реалізує принцип акустичного знеболення, зазвичай через навушники, за допомогою модульованих звукових хвиль.

1. Процес створення, обробки та поєднання звукових і зображувальних компонентів для отримання цілісного інформаційного або художнього продукту.

2. Результат такого процесу — готовий аудіовізуальний твір (фільм, відеокліп, телепередача, мультимедійна презентація тощо).

3. У технічному контексті — перетворення даних або інформації у форму, що одночасно сприймається слухом і зором, часто з використанням комп’ютерних технологій.

1. Графічний запис звукових коливань, отриманий за допомогою спеціального приладу (аудіографа) для об’єктивної оцінки стану слуху людини; тональна порогова аудіограма.

2. Цифровий або аналоговий файл, що містить звукозапис, часто стосовно повідомлення, листа чи нотатки, відправленого через електронні засоби зв’язку (месенджери, соціальні мережі тощо).

1. Пристрій для автоматичного запису звукових коливань (наприклад, мови, музики) у вигляді графіка на паперовій стрічці.

2. Застарілий медичний прилад для графічної реєстрації звукових явищ, що виникають у організмі (наприклад, тонів серця).