аттикізм

[ɑttɪkizm] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (в історії грецької мови та літератури) Напрям, що виник у елліністичну добу, який проголошував зразком для наслідування класичну аттичну (афінську) літературну мову V–IV ст. до н. е., протиставляючи її поширеній на той час «загальній» (койне) мові.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Мовна особливість, слово або вираз, характерні для класичної аттичної діалектної норми давньогрецької мови.

  3. (Література) –

    (у ширшому значенні) Тонка, вишукана й дотепна форма висловлювання, що вважається характерною рисою стилю афінських письменників-класиків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аттикізм, р. аттикізму, д. аттикізмові, з. аттикізм, о. аттикізмом, м. аттикізмі, к. аттикізме

Більше записів