1. (розм.) Шуміти, голосно й багатоголосо розмовляти, сперечатися, створюючи галас.
2. (перен., розм.) Про тривожне, неспокійне відчуття, передчуття (зазвичай у стосунку до серця, душі).
-
веліар
Веліар (також Беліал, Беліар) — у біблійній та демонологічній традиції — ім’я одного з верховних демонів, втілення зла, гріха та беззаконня, часто ототожнюваного з Сатаною або Люцифером.
Веліар — у переносному значенні — втілення крайньої порочності, морального розкладу, згубного начала; символ абсолютного зла.
-
екзодинамічний
1. (геологія) Пов’язаний із зовнішніми силами та процесами, що формують земну поверхню (екзогенними); такий, що відбувається під впливом зовнішньої енергії Сонця (на противагу ендодинамічним процесам).
2. (економіка, соціологія) Зумовлений або контрольований зовнішніми факторами, силами або умовами; такий, що залежить від зовнішнього середовища.
-
ґумований
Покритий тонким шаром гуми або просочений нею для надання водонепроникності.
Має властивість стиратися, як гума (про папір, тканину).
-
велярій
Велярій — у Стародавньому Римі: велика натяжна тентова конструкція (вітрило), яку розгортали над амфітеатром (наприклад, Колізеєм) для захисту глядачів від сонця або дощу.
Велярій — у Стародавньому Римі: моряк або солдат з особливого підрозділу (центурії), що відповідав за розгортання та обслуговування велярія (тентового покриття) в амфітеатрі.
-
галдіти
1. Гучно, невиразно розмовляти, кричати одночасно багатьом людям; створювати галас, шум від голосів.
2. Перен. Гучно, настирливо обговорювати, збуджено говорити про щось.
3. Розм. Про гучний, різкий звук, шум, що видають тварини, птахи, предмети або явища природи.
-
екзодермальний
1. (у ботаніці) що стосується екзодерми — зовнішнього шару первинної кори кореня рослини, який регулює проникність для води та мінеральних речовин.
2. (у зоології) що стосується зовнішнього шару тіла або покривів у деяких безхребетних тварин.
-
веляризація
1. У фонетиці: додаткове піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (велуму) під час вимови звука, що надає йому специфічного, темного відтінку; задньопіднебінна артикуляція.
2. У фонології: процес набуття приголосним додаткової велярної (задньопіднебінної) артикуляції, що часто призводить до зміни його якості, або фонетична зміна, за якої звук стає велярним.
-
галдикатися
1. (діал.) Безцільно блукати, тинятися, проводити час у бездіяльності або марних пошуках.
2. (діал.) Вагатися, довго зволікати з рішенням або виконанням чогось; гаяти час.
-
велюр
1. М’яка оксамитова тканина з густим, рівним і коротким ворсом на лицьовій стороні, що використовується для пошиття верхнього одягу, взуття, виготовлення меблів тощо.
2. Шкіра хромового дублення, шліфована з бахтармяного (виворітного) боку для отримання короткого густого ворсу; застосовується для виготовлення взуття, галантерейних виробів.