Значення
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: додаткове піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (велуму) під час вимови звука, що надає йому специфічного, темного відтінку; задньопіднебінна артикуляція.
- (Лінгвістика) –
У фонології: процес набуття приголосним додаткової велярної (задньопіднебінної) артикуляції, що часто призводить до зміни його якості, або фонетична зміна, за якої звук стає велярним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. веляризація, р. веляризації, д. веляризації, з. веляризацію, о. веляризацією, м. веляризації, к. веляризаціє