веляризація

[ʋɛljɑrɪzɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У фонетиці: додаткове піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (велуму) під час вимови звука, що надає йому специфічного, темного відтінку; задньопіднебінна артикуляція.

  2. (Лінгвістика) –

    У фонології: процес набуття приголосним додаткової велярної (задньопіднебінної) артикуляції, що часто призводить до зміни його якості, або фонетична зміна, за якої звук стає велярним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веляризація, р. веляризації, д. веляризації, з. веляризацію, о. веляризацією, м. веляризації, к. веляризаціє

Більше записів