Словник Української Мови
1. Пов’язаний з походженням від тварин або з тваринним світом; що утворився внаслідок життєдіяльності тварин.
2. У геології та ґрунтознавстві: що стосується гірських порід, мінералів або відкладень, які утворилися з решток тваринних організмів або за їх участі.
Розділ генетики, що вивчає закономірності спадковості та мінливості у тварин, а також механізми успадкування їхніх ознак.
1. (у ботаніці) тип статевого процесу у рослин, при якому чоловічі статеві клітини (сперматозоїди) є рухливими та запліднюють нерухому яйцеклітину, що характерно для деяких водоростей, мохоподібних, папоротеподібних та голонасінних.
2. (у зоології, рідше) запліднення за допомогою рухливих гамет (сперматозоїдів), тобто типова для тварин форма статевого розмноження.
Статева клітина тваринного організму, що бере участь у статевому розмноженні; зазвичай рухлива (на відміну від нерухомої оогамети) і містить невеликий запас поживних речовин.
Зооветпункт — спеціалізована установа або підрозділ, що надає ветеринарні послуги (лікування, профілактичні огляди, щеплення тощо) тваринам, переважно сільськогосподарським або домашнім.
Зооветпункт — скорочена назва (абревіатура) від “зооветеринарний пункт”, що вживається як офіційний термін у назвах конкретних установ або в документах.
Стосується ветеринарної медицини та зоотехнії разом, що охоплює як лікування тварин, так і питання їх розведення, утримання та годівлі.
Пов’язаний із системою закладів, служб або заходів, спрямованих на охорону здоров’я тварин, профілактику захворювань та підвищення продуктивності тваринництва.
Зооветдільниця — спеціалізована дільниця (підрозділ) ветеринарної медицини, що обслуговує сільськогосподарських тварин на певній території (наприклад, в колгоспі, радгоспі або окремому населеному пункті).
Зооветдільниця — приміщення або комплекс будівель, де розташований такий підрозділ і проводяться профілактичні, лікувальні та інші ветеринарно-санітарні заходи.
1. Пов’язаний з вивченням тваринного та рослинного світу спільно, що стосується зооботаніки як науки.
2. Складений з двох частин: зоологічної та ботанічної (наприклад, про сад, парк, колекцію).
Зообентос — сукупність тваринних організмів, що мешкають на дні водойм (морів, озер, річок) або в ґрунті їхнього дна, тобто тваринна складова бентосу.
Зооантропія — у психіатрії та психології: різновид розладу ідентичності (деперсоналізації), при якому людина відчуває себе твариною, часто з відповідними змінами поведінки та світосприйняття.
Зооантропія — у культурології та міфології: вірування в можливість перетворення людини на тварину або наявність у людини тваринних рис; концепція, що лежить в основі образів перевертнів, тотемізму та інших явищ.