Словник Української Мови
1. Взаємно стикатися, ударятися один об одного або один об одного при русі, часто випадково або внаслідок необережності (наприклад: «Дві людини зштовхнулися в темному коридорі»).
2. Вступати в конфлікт, сутичку, стикатися через розбіжності в інтересах, поглядах тощо (наприклад: «Дві політичні сили постійно зштовхуються в парламенті»).
3. (перен.) Випадково зустрічатися, натикатися на когось або щось (наприклад: «У цій книзі неодноразово зштовхуєшся з цікавими фактами»).
1. Штовхаючи, зсувати з місця, примушувати рухатися у певному напрямку або скидати.
2. Перен. Примушувати до якихось дій або вчинків, спонукати, підбурювати.
3. Фіз. Діяти на тіло з боку іншого тіла, передаючи імпульс через безпосередній контакт.
1. Дія за значенням дієслова «зштовхувати» — насильницьке переміщення об’єкта шляхом фізичного впливу, поштовху.
2. (переносно) Конфліктна взаємодія, сутичка інтересів, поглядів або сил; протистояння.
3. (фіз.) Процес взаємодії (зіткнення) частинок, тіл або хвиль.
1. (у техніці) Призначений для зіштовхування, відштовхування чогось; такий, що створює штовхаючу силу або рух.
2. (у фізиці) Пов’язаний з силами відштовхування між частинками або тілами; такий, що має властивість відштовхувати.
1. Різко зіткнутися з кимось або чимось, пересуваючись, вдаритися об щось через необачність або випадковість.
2. Перен. Випадково зустрітися, побачити когось.
3. Перен. Зіткнутися з якоюсь перешкодою, труднощами, неприємною ситуацією або фактом.
1. Різким рухом змусити когось або щось втратити рівновагу, зсунути з місця, часто з висоти або вниз; скинути, струснути.
2. Перен. Стати причиною, спонукати до якихось дій, вчинків або думок; спровокувати, викликати.
3. У техніці, механіці — привести в рух, запустити (механізм, процес) за допомогою різкого поштовху або короткочасного впливу.
1. Різко зіткнутися з кимось або чимось, натрапити на когось або щось під час руху.
2. Перен. Випадково зустрітися, побачитися з кимось.
3. Перен. Зіткнутися з якоюсь перешкодою, труднощами, неприємностями.
1. Різким рухом змусити когось або щось втратити рівновагу, зісковзнути з поверхні, перемістити з місця; штовхнути, посунути.
2. Перен. спонукати, призвести до якоїсь дії або стану; стати причиною чогось.
1. Стати шолудивим, покритися шолудою — паразитарними наростами на шкірі, що виникають через недотримання гігієни або захворювання.
2. Переносно: занепасти морально, опуститися, втратити людську гідність; стати огидним у соціальному або моральному плані.
1. Втратити розум, стати божевільним, збожеволіти (часто через сильні переживання, шок або тривалий стрес).
2. (У розширеному значенні) Втратити контроль над собою, дуже сильно розлютитися, розгніватися до непритомності.
3. (Рідко) Здичавіти, одичати, стати схожим на звіра (за поведінкою або зовнішнім виглядом).