Словник Української Мови
1. Систематично та жорстоко переслідувати, утискати когось, створюючи нестерпні умови існування, постійно висловлюючи незадоволення, дорікання або застосовуючи психологічний тиск.
2. Надмірно обмежувати чи контролювати когось, позбавляючи можливості вільно діяти або проявляти себе, часто через дріб’язкову опіку або постійні застереження.
1. (розм.) Надмірно обтяжувати себе працею, навчанням або іншою інтенсивною діяльністю, працювати на межі можливостей, часто з шкодою для здоров’я або відпочинку; перевтомлюватися від надмірного навантаження.
2. (перен., розм.) Заглиблюватися в деталі, надто ретельно та копітко щось вивчати або обмірковувати, часто втрачаючи при цьому загальну картину; “зациклюватися” на чомусь.
1. Систематично та жорстоко пригнічувати, переслідувати когось, створюючи нестерпні умови існування, з метою зламати волю, підкорити собі або знищити морально.
2. У психології: здійснювати психологічний тиск, маніпуляції, постійну критику та знецінення, що призводить до стану тривоги, втрати самовпевненості та підпорядкування волі іншої людини.
1. Систематичне психологічне тиснення, маніпулювання свідомістю людини з метою підпорядкування її волі, контролю над думками та вчинками, що часто здійснюється через постійну критику, знецінення, ізоляцію та нав’язування почуття провини.
2. У вузькому, термінологічному значенні — специфічний метод психологічного впливу, розроблений радянськими спецслужбами, що поєднував інтенсивний психологічний тиск, дезорієнтацію, сенсорне голодування та виснаження для зламу опору та отримання бажаних свідчень.
1. (про людину) такий, що зазнав психологічного тиску, систематичної критики або знущань, що призвело до пригніченого, заляканого стану або втрати впевненості в собі.
2. (переносно, про предмет або явище) такий, що був надмірно оброблений, удосконалений або перевантажений деталями до стану втрати початкової форми, простоти або функціональності.
1. (розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої роботи або від надмірних клопотів; замучитися.
2. (перен., розм.) Втратити віру в себе, стати боязким, несміливим через постійні дорікання, пригнічення з боку оточення; затуркатися.
1. Систематично пригнічувати, переслідувати когось постійними причіпками, доріканнями, образуванням, позбавляючи впевненості, ініціативи.
2. Замучити, знесилити когось надмірними вимогами, непосильною працею або постійними клопотами.
Стан психічного пригнічення, виснаження та безпорадності, що виникає внаслідок тривалого систематичного тиску, утисків, принижень або жорстокого поводження з боку оточення.
1. Який зазнав постійних принижень, утисків, знущань або надмірної критики, що призвело до пригніченого, заляканого, безпорадного стану; зламаний морально.
2. Який перебуває під постійним, нав’язливим контролем, опікою або тиском, що обмежує свободу дій та ініціативу.
Затьохкатися — почати тьохкати, тобто видавати короткі, різкі звуки, схожі на «тьох-тьох» (про деяких птахів, зокрема про курку-квочку).