1. (про комах, плазунів тощо) Повзти, залазити кудись, проникати в щілину, вузький отвір або в середину чогось.
2. (переносно, розмовне) Непомітно, потайки потрапити кудись, проникнути в якесь місце або середовище.
-
заповзти
1. Повзком дістатися, дібратися кудись, пересуваючись на череві або на четвереньках.
2. Перен. Непомітно, потай або з труднощами проникнути кудись, потрапити всередину чогось.
-
заповзатися
1. (про комах, дрібних тварин) Повзаючи, потрапляти кудись, опинятися десь у великій кількості або в небажаному місці.
2. (перен., розм.) Приходити, з’являтися десь повільно, неохоче або в значній кількості (про людей).
-
заповзати
1. Повзаючи, проникати кудись, потрапляти всередину чогось або в якесь місце.
2. Перен. Поступово, непомітно поширюватися, охоплювати собою (про явища, почуття тощо).
3. Розм. Заходити, завітати кудись ненадовго, зайти випадково (часто з відтінком незначної зневаги або іронії).
-
заповзання
Заповзання — процес або результат проникнення, поширення чогось (наприклад, рослин, тварин, мікроорганізмів) на нові території, в нові середовища або ніші, часто з витісненням місцевих видів.
Заповзання — у переносному значенні: непомітне, поступове проникнення, розповсюдження явищ, ідей, впливів тощо, що сприймається негативно (наприклад, заповзання чужої культури, бюрократії).
-
запобіжник
Запобіжник — пристрій для автоматичного розмикання електричного кола при перевищенні сили струму над заданою нормою, що захищає електрообладнання від пошкодження; плавкий запобіжник.
Запобіжник — механічний, електричний або пневматичний пристрій, що запобігає небажаній або небезпечній роботі машини, механізму, зброї тощо.
Запобіжник (переносно) — захід, правило або умова, що запобігає чомусь небажаному, забезпечує безпеку або контроль.
-
запобіжний
1. Який має на меті запобігти чомусь небажаному, недопустити несприятливих наслідків або небезпеки; профілактичний.
2. Який слугує для запобігання аварії, випадкового або несанкціонованого спрацювання (про пристрій, механізм).
-
запобіження
Запобіження — дія за значенням дієслова запобігти; попередження, недопущення чогось небажаного, шкідливого або небезпечного.
-
запобігтися
1. (док., перех.) Уникнути чогось небажаного, не допустити настання негативних наслідків; запобігти.
2. (док., зворотне) Стати запобігненим, не допуститися, не статися (про щось негативне).
-
запобігти
1. Вжити заходи, щоб не допустити чогось небажаного, недозволеного або шкідливого; попередити, не дати чомусь статися.
2. У техніці, медицині тощо: усунути або нейтралізувати причини можливих негативних явищ, аварій, захворювань.