Словник Української Мови
1. Про водойму: у яку запустили рибу для розведення або відновлення її популяції.
2. Про рибу: яку спеціально випустили у водойму для акліматизації та розмноження.
3. Перен. Про організацію, колектив тощо: у який нарочито ввели своїх людей для впливу на діяльність або приховання інформації.
1. (про птахів, особливо про курчат) Збиратися докупи, тісно притискаючись одне до одного, зазвичай під час сну або від холоду.
2. (переносно, розмовне) Лягти спати, влаштуватися на нічліг, звичайно тісно притулившись один до одного (про людей).
1. У комп’ютерних технологіях: навмисно встановлювати, додавати або вбудовувати риблу (небажану, часто приховану функцію, модуль або код) у програмне забезпечення, апаратний пристрій або систему, як правило, з метою злому, отримання несанкціонованого доступу, порушення роботи або збирання даних.
2. У розмовній мові (переносне значення): таємно вносити шкідливий, деструктивний або контрольуючий елемент у будь-який процес, організацію, план тощо.
1. Дія за значенням дієслова “зарибляти” — штучне заселення водойм (річок, озер, ставків тощо) рибою або її молоддю з метою відтворення рибних запасів, розведення риби або акліматизації нових видів.
2. Результат такої дії — кількість риби, що її запустили у водойму; популяція риби, що була вселена.
1. Про людину або організацію: такий, що отримав нечесну вигоду, хабар або привілей; підкуплений.
2. Про місце, зокрема водойму: такий, у який запустили рибу для розведення або відтворення.
1. У рибальстві: накопичити в водоймі значну кількість риби, що дозволяє вести її промисловий вилов; стати багатим на рибу.
2. У переносному значенні, розмовне: набути великої кількості чогось, накопичитися у значній мірі (зазвичай про гроші, кошти, ресурси).
1. (спеціальне) Заселити водойму (річку, озеро, ставок тощо) рибою для її розведення та відтворення.
2. (переносне, розмовне) Надмірно, у великій кількості наповнити кого-, чогось однорідними елементами, об’єктами або людьми, часто створюючи відчуття тісноти або нагромадження.
1. Почати ржати (про коня або іншу тварину).
2. Перен. Розсміятися голосно, грубо або нестримано, видаючи звуки, схожі на ржання коня.
1. Про коня або іншу тварину: видати характерний звук, різке голосне іржання.
2. Переносно про людину: голосно, різко засміятися, часто з відтінком непристойності, зневаги або глузування.
1. (про металеві предмети) Покритися шаром іржі внаслідок окиснення; іржавіти.
2. (переносно, розмовне) Застаріти, втратити актуальність або звичку до чогось через тривалу бездіяльність (наприклад, про навички, знання).