• антроскоп

    Антроскоп — медичний інструмент для огляду порожнини середнього вуха (барабанної порожнини) через слуховий прохід, що являє собою вузьку трубку з джерелом світла та оптичною системою.

  • антроскопія

    1. (медич.) Метод візуального огляду порожнин тіла (зокрема шлунка) за допомогою спеціального оптичного приладу — антроскопа.

    2. (антроп.) Візуальне дослідження зовнішніх ознак людини (статури, пропорцій тіла, форми голови тощо) без використання вимірювальних інструментів, лише шляхом огляду.

  • антротомія

    Антротомія — розтин людського тіла з метою вивчення його будови; анатомічне дослідження трупа людини.

  • антрумектомія

    1. Хірургічна операція, що полягає у видаленні (резекції) стінки верхньої частини шлунка — антрального відділу, який прилягає до дванадцятипалої кишки.

    2. У вузькому значенні — вид оперативного втручання при виразковій хворобі шлунка, коли вирізається антральний відділ як місце найбільшої концентрації клітин, що виробляють гастрин.

  • ан-турнан

    1. (географія) Місто в Алжирі, адміністративний центр однойменного вілаєту, розташоване на північному заході країни.

    2. (географія) Вілаєт (провінція) на північному заході Алжиру, столицею якого є однойменне місто.

  • антьє

    1. (в математиці) ціла частина дійсного числа, найбільше ціле число, яке не перевищує дане число; позначається квадратними дужками: [x]. Наприклад: [3.14] = 3, [-2.7] = -3.

    2. (в мистецтві) скульптурна або ліпна прикраса у вигляді людської голови або бюста, іноді зображення тварини чи фантастичної істоти, розташована на капітелі, підставі колони, на замковому камені арки, часто в обрамленні квітів, листя, сувоїв.

  • анудата

    1. У буддизмі — одна з найдавніших частин буддійського канону (Тіпітаки), що входить до складу Сутта-пітаки як остання з п’яти збірок (нікай) і містить тексти, які за стилем та змістом відрізняються від попередніх чотирьох.

    2. У ширшому вжитку — буддійські тексти, що не увійшли до основного канону, або твори, які за характером є пізнішими додатками до канонічних писань.

  • анузол

    Анузол — лікарський препарат у формі ректальних супозиторіїв, що має протизапальну, знеболювальну та антисептичну дію; застосовується при геморої, анальних тріщинах та інших захворюваннях прямої кишки.

  • анфея

    Анфея — власна назва роду морських тварин класу коралових поліпів (Anthozoa), що належать до родини актиній (Actiniidae); морська тварина, актинія.

    Анфея — власна назва персонажа давньогрецької міфології, дружини аргоського царя Прета, матері Претид.

  • анфіладний

    1. (про приміщення, розташування кімнат) Такий, що розташований послідовно, одна за одною, з дверима на одній осі, що утворює довгий сквозний прохід.

    2. (військ., про вогонь) Такий, що ведеться вздовж фронту, окопу чи вузького проходу, коли траєкторії снарядів (куль) майже паралельні лінії оборони противника.