Значення
- (Релігія) –
У буддизмі — одна з найдавніших частин буддійського канону (Тіпітаки), що входить до складу Сутта-пітаки як остання з п’яти збірок (нікай) і містить тексти, які за стилем та змістом відрізняються від попередніх чотирьох.
- (Релігія) –
У ширшому вжитку — буддійські тексти, що не увійшли до основного канону, або твори, які за характером є пізнішими додатками до канонічних писань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анудата, р. анудати, д. анудаті, з. анудату, о. анудатою, м. анудаті, к. анудато