Словник Української Мови
Особа, яка примусово або добровільно переселяється з однієї місцевості в іншу, часто в рамках організованих державних програм освоєння нових територій або через надзвичайні обставини (наприклад, екологічну катастрофу).
Заст. Мешканець розселеного, ліквідованого населеного пункту (наприклад, у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС).
Який стосується обсмолювання, призначений для обсмолювання (покриття смолою).
1. (Про населення, людей) Такой, що розселився, заселив якусь територію; розміщений по різних місцях проживання.
2. (Про населений пункт, місцевість) Такий, де населення проживає не скупчено, а окремими групами, невеликими поселеннями на певній території.
Обсмолювання — дія за значенням дієслова обсмолювати; покриття поверхні чого-небудь смолою, дьогтем або іншими в’язкими продуктами переробки нафти, кам’яного вугілля тощо для гідроізоляції або захисту від корозії.
Обсмолювання — результат такої дії; шар смоли, дьогтю, яким покрито поверхню.
Процес розміщення населення на певній території, утворення населених пунктів або заселення нових територій.
Історичний процес поширення, розселу етнічних груп, народів на нових землях.
У містобудуванні та плануванні — стратегічне переміщення жителів із перенаселених або небезпечних зон (наприклад, зони бойових дій, забруднені території) до безпечних місць проживання.
Біологічне розповсюдження організмів, рослин або тварин на нові території.
1. Покривати смолою або чимось липким, клейким, забруднюючи поверхню.
2. Перен. Сильно забруднити, зробити липким, неприємним на дотик.
3. Перен., розм. Систематично, настирливо лаяти, обмовляти, ганити когось.
1. Розмістити, поселити в різних місцях, надати житло групі людей, які раніше жили разом або були зосереджені в одному пункті.
2. Розселитися — поселитися, розміститися для проживання в різних місцях (про групу людей).
3. Розповсюдити, розмістити на певній території (про тварин, рослини, мікроорганізми тощо).
1. Покриватися смолою або чимось липким, в’язким, набувати властивостей смоли.
2. (переносне значення) Ставати млявим, апатичним, нерухомим, наче застиглим від смоли.
1. Розміститися, оселитися на якійсь території, зайнявши різні, часто віддалені одна від одної місця; розосередити своє житло.
2. Про групу людей, рід: зайняти для проживання нову, переважно велику територію, розділившись на окремі групи або сім’ї.
3. Розташуватися, розміститися в різних місцях (про предмети, споруди тощо).