1. Те саме, що облитий кров’ю — вкритий кров’ю, закривавлений.
2. Те саме, що облитий потом — вкритий потом, дуже спітнілий від напруження, втоми або спеки.
Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що облитий кров’ю — вкритий кров’ю, закривавлений.
2. Те саме, що облитий потом — вкритий потом, дуже спітнілий від напруження, втоми або спеки.
Приклад 1:
Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”