1. (про снаряд, ракету тощо) Здатний долетіти до певної цілі або досягти певної відстані.
2. (про засіб, технологію) Призначений або здатний забезпечити досягнення поставленої мети, результату.
-
достерігатися
1. (док., перех.) Уважно спостерігаючи, помічати, виявляти щось, з’ясовувати наявність чогось.
2. (док., перех.) Приходом до певного висновку шляхом спостереження чи роздумів; усвідомлювати, розуміти.
-
достерігати
1. (застаріле) Уважно спостерігати, пильно стежити за кимось або чимось, щоб помітити, розгледіти, виявити.
2. (застаріле) Обережно уникати чогось, остерігатися, стерегтися.
-
достерегтися
1. (від дієслова «стерегтися») Набути обережності, стати обачним внаслідок певного досвіду чи попередження; зрозуміти небезпеку або небажаний розвиток подій і почати діяти відповідно.
2. (застаріле) Помітити, побачити, спостерегти щось або когось.
-
достерегти
1. Попередити, застерегти когось від чогось небезпечного або небажаного, дати пораду бути обережним.
2. (застаріле) Помітити, побачити, спостерегти щось.
-
достеменно
1. Так, що відповідає дійсності; точно, безсумнівно, напевно.
2. Докладно, з усіма деталями; досконало.
-
достеменний
1. Такий, що точно відповідає дійсності, правдивий, справжній, не вигаданий.
2. (У значенні прислівника) Справді, дійсно, безперечно.
-
достелятися
Дієслово, що означає: досягти певного місця, простягнувшись або довго й повільно рухаючись (зазвичай лежачи, повзаючи або пересуваючись з труднощами).
У переносному значенні: з великими труднощами, повільно та з напруженням дістатися, дійти до чогось, досягти якоїсь мети або стану.
-
достеляти
Достеляти — дієслово, що означає закінчити стелити щось, довести процес стлання до кінця або до певної межі.
Достеляти — у переносному значенні: додавати, доповнювати щось у розповіді, описі, часто з відтінком надмірності або навмисного прикрашання.
-
достелитися
1. Дієслово, що означає досягти певного рівня, стану або місця, часто вживається в переносному значенні для позначення досягнення межі можливого, крайнього ступеня чогось (наприклад, виснаження, роздратування).
2. У прямому значенні — дістатися, дійти до якогось місця, простягтися до чогось (заст., рідко).