1. Згинатися, набувати вигнутої форми під тиском або навантаженням; прогинатися.
2. Перен. Піддаватися чиємусь впливу, тиску, поступатися комусь, чомусь, відступати від своїх принципів або намірів.
Словник Української Мови
1. Згинатися, набувати вигнутої форми під тиском або навантаженням; прогинатися.
2. Перен. Піддаватися чиємусь впливу, тиску, поступатися комусь, чомусь, відступати від своїх принципів або намірів.
1. (діал.) Вгадувати, відгадувати щось; розуміти, здогадуватися про щось.
2. (діал.) Влучати, потрапляти кудись, у щось (наприклад, кидаючи предмет).
1. Відчувати відразу, огиду до когось або чогось; зневажати, гордувати.
2. (У значенні близькому до «гидитися») Поводити себе зверхньо, з презирством; ставитися зневажливо.
1. Згинаючи, надавати чомусь увігнутої форми; робити вигин усередину.
2. Перен., розм. Сильно тиснути, примушувати до чогось, підкоряти своїй волі.
Власна назва, що походить від прізвища Вгачений, утворена від діалектного дієслова “вгачати” (відганяти, проганяти).
Уживається як прізвище а як складова частина географічних назв (наприклад, село Вгачений на Закарпатті), що вказують на місце, звідки когось було вигнано або прогнано.
1. Згинаючись, набувати вигнутої форми; прогинатися під тиском або вагою.
2. (перен.) Поступатися, піддаватися чиємусь тиску, впливу, втрачаючи свою позицію або принципи.
1. Рідковживана назва родини ароїдних рослин, до якої належать кліщинець, аронник та подібні види; наукова назва — Araceae.
2. У переносному значенні — лікарі, медики (застаріле, іронічне або жартівливе), від імені Ескулапа (Асклепія) — бога медицини в давньоримській міфології.
1. (діал.) Потрапити, влучити кудись, опинитися в певному місці, часто випадково або після пошуків.
2. (перен., діал.) Зрозуміти суть чогось, дійти до суті справи, вловити прихований зміст.
1. Згинатися, набувати вигнутої форми під тиском або навантаженням; прогинатися.
2. (перен.) Поступатися, піддаватися чиємусь тиску, впливу; відступати від своїх принципів або намірів.
1. Дія за значенням дієслова “гидувати” — відчуття фізичного або морального огиди, сильного неприйняття, презирства до когось або чогось; огида.
2. (у переносному значенні) Різке, зневажливе відкидання чогось, повна відмова від чогось через принципові переконання або моральну неприйнятність.