• легость

    1. Власна назва конструктора, що складається з пластмасових деталей, які з’єднуються між собою за допомогою шипів і пазів; торгова марка компанії LEGO Group.

    2. Розмовне позначення будь-якого конструктора або іграшкового набору, деталі якого з’єднуються за принципом, подібним до оригінального конструктора LEGO.

  • легуа

    Легуа — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Львівській та Рівненській областях.

  • легувальний

    1. (Метал.) Призначений для легування, тобто для введення в розплав металу спеціальних добавок (легувальних елементів) з метою надання йому певних властивостей; що служить легувальним матеріалом.

    2. (Хім., техн.) Який стосується процесу легування або використовується для нього.

  • легування

    1. (в металургії) Технологічний процес додавання легуючих елементів до металу або сплаву для надання йому певних фізичних, хімічних або механічних властивостей.

    2. (в медицині, розм.) Процес лікування, оздоровлення, перебування на курорті з метою відновлення сил; часто вживається іронічно.

  • легувати

    1. Додавати легуючі елементи до металу для надання йому певних бажаних властивостей (міцності, твердості, корозійної стійкості тощо).

    2. (У переносному значенні) Зміцнювати, посилювати, надавати нових якостей шляхом додавання, впровадження чогось іншого.

  • легуватися

    1. (у металургії) Утворювати сплав, з’єднуючи різні метали або метали з неметалами шляхом плавлення.

    2. (переносно, рідко) Щільно з’єднуватися, змішуватися, утворюючи єдине ціле (про абстрактні поняття, якості тощо).

  • легумелін

    Легумелін — білковий гормон, що виробляється клітинами жовтого тіла яєчників у другій половині вагітності та стимулює розвиток молочних залоз і лактацію.

  • легумін

    Легумін — рідкісна назва бобових рослин, що походить від латинського «legumen» (біб, стручок), інколи використовується в ботанічній термінології або в історичних текстах.

    Легумін — застаріла назва рослинного білка, що міститься в насінні бобових культур (наприклад, в сочевиці, гороху, бобах).

  • легуміна

    1. У біології — рід рослин родини бобових (Leguminosae), до якого належать деякі види кормових та зернобобових культур, зокрема окремі види сочевиці.

    2. У кулінарії та побуті — застаріла або діалектна назва насіння бобових рослин (бобів, квасолі, сочевиці, гороху), що вживається як їжа або корм.

  • легуміни

    1. Родина рослин (Leguminosae), що включає бобові культури, як-от квасоля, горох, соя, боби, акація, конюшина, люцерна, для яких характерні плоди у вигляді боба та здатність до симбіозу з азотфіксуючими бактеріями.

    2. Застаріла, але іноді вживана в науковій літературі назва для білків, що містяться в насінні рослин родини бобових, наприклад, у сої або арахісі.