1. Традиційний японський духовий музичний інструмент, різновид флейти, що виготовляється з бамбука; має характерний низький, барвистий і тремтливий звук, часто використовується в музиці театру Но, кіно та сучасних аранжуваннях.

2. У фентезійних творах (наприклад, у серії ігор “The Legend of Zelda”) — назва фантастичної раси або істоти, часто пов’язаної з вітром, повітрям або музикою.

1. Мистецтво вирощування карликових дерев у горщиках, що походить з Японії та передбачає спеціальну техніку формування крони і стовбура для створення мініатюрної, але повністю сформованої за віком копії великого дерева.

2. Саме карликове дерево, вирощене за допомогою цієї техніки.

1. Страва гуцульської кухні з кукурудзяного борошна, приготована на вершках, сметані або молоці, яку традиційно подають з бринзою та шкварками.

2. Назва свята або гулянки, присвяченої приготуванню та споживанню цієї страви, поширена серед гуцулів.

1. Ремісник або майстер, який виготовляє банки (дерев’яні посудини циліндричної форми, зазвичай з обручами).

2. Робітник на виробництві, що займається виготовленням металевих, скляних або інших банок як тари.

3. Заст. Той, хто торгує банками або працює в банній справі (в одному зі старих значень слова “баня” як млин або будівля для промислового виробництва).

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “банка”: невелика скляна, керамічна або пластикова ємність з широким горлом, зазвичай з кришкою, призначена для зберігання продуктів (меду, варення, консервів), косметичних засобів, ліків або дрібних речей.

2. (переносне значення) Невелика порція напою (наприклад, алкогольного), що вміщується в таку посудину; часто вживається в розмовній мові.

3. (в анатомії, розм.) Популярна назва сідниць або сідничних м’язів.

Баноло — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Ломбардія, провінція Павія.

Баноло — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Венето, провінція Ровіго.

Баноло — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні П’ємонт, провінція Кунео.

1. (діал.) Зменшувальна форма від слова “банка”: невелика скляна або пластикова ємність з широкою шийкою, зазвичай з кришкою, призначена для зберігання рідин, сипучих речовин або консервації.

2. (розм.) Скляна або пластикова ємність циліндричної форми, що використовується в медицині для постановки банок (вакуум-терапія).

3. (перен., розм.) Про щось, що нагадує за формою банку, наприклад, про будівлю, споруду або природне утворення.

1. Властивість за значенням прикметника «банний»; стан, коли щось нагадує баню за температурою, вогкістю атосферою.

2. Розм. Про високу температуру і спертість повітря в приміщенні або на відкритому просторі; духота, спека.

1. У східнослов’янській міфології — дух-домовик, що мешкає в лазні, зазвичай злий, який може нашкодити людям, якщо не дотримуватися певних правил поведінки в бані.

2. Рідкісне, застаріле позначення банщика або працівника лазні.

3. У розмовній мові — людина, яка часто відвідує лазню або сауну, любитель банних процедур.

1. Торгова марка синтетичного волокна та тканини, виготовленої з поліаміду, що відрізняється міцністю, еластичністю та здатністю зберігати форму; часто використовується для виробництва трикотажного одягу (кофт, светрів).

2. Розмовна назва будь-якого одягу (переважно светрів), виготовленого з синтетичної еластичної тканини, подібної до оригінального “Банлону”, незалежно від виробника.