банник

[bɑnnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У східнослов’янській міфології — дух-домовик, що мешкає в лазні, зазвичай злий, який може нашкодити людям, якщо не дотримуватися певних правил поведінки в бані.

  2. (Історія) –

    Рідкісне, застаріле позначення банщика або працівника лазні.

  3. (Побут) –

    У розмовній мові — людина, яка часто відвідує лазню або сауну, любитель банних процедур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. банники, р. банника, д. банникові, з. банник, о. банником, м. банникові, к. баннику

Більше записів