1. Втрачати листя, пелюстки, плоди тощо; обсипатися (про рослини).
2. Розм. Покриватися висипом, рясною дрібною виразкою на шкірі (про людину або частини тіла).
Словник Української Мови
1. Втрачати листя, пелюстки, плоди тощо; обсипатися (про рослини).
2. Розм. Покриватися висипом, рясною дрібною виразкою на шкірі (про людину або частини тіла).
Розпломбованість — стан, коли печатка (пломба) на чомусь зламана, пошкоджена або знята, що свідчить про несанкціонований доступ або втручання.
Розпломбованість — факт або ознака того, що об’єкт (наприклад, прилад обліку, контейнер, приміщення) втратив цілісність офіційно встановленої пломби, що робить неможливим гарантувати його недоторканність з моменту опломбування.
1. Який зазнав дії вогню або чогось дуже гарячого, через що пошкодився, змінив колір або зовнішній вигляд; опечений.
2. Який сильно постраждав від сонячних променів, через що шкіра почервоніла або злущилася; згорілий на сонці.
3. (Переносне значення) Який має темний, навіть чорнуватий колір, наче від вогню або спеки; засмаглий, загорілий.
1. Дія за значенням дієслова “розпломбувати”; зняття пломби, печатки або іншого пристрою, що засвідчує цілісність, недоторканність чи закритість чогось.
2. Процес або результат ліквідації герметичності закритого об’єкта (наприклад, посудини, приладу, контейнера) шляхом зняття пломби.
3. У техніці: початкова операція з введення в експлуатацію нового обладнання, що поставлялося запечатаним (запломбованим) виробником.
1. Стан або властивість обпаленого, опікового ураження поверхні чого-небудь (наприклад, шкіри, тканини, рослини).
2. (Переносне значення) Сильне виснаження, знесилення або пошкодження, спричинені тривалим впливом несприятливих факторів (наприклад, спеки, посухи, стресу).
1. Зняти пломбу, зламати або зруйнувати пломбу на чомусь, щоб отримати доступ до вмісту.
2. Техн. Улаштувати отвір або зняти заглушку в закритій порожнині (наприклад, в радіаторі опалювальної системи), що була закрита пломбою.
1. Дія за значенням дієслова “обпалити” — пошкодження поверхні чогось вогнем, дуже високою температурою або їдкою хімічною речовиною.
2. Результат такої дії — пошкоджене, опікове місце на поверхні чого-небудь (наприклад, на шкірі, на тканині, на металевій деталі).
3. Сільськогосподарський прийом, коли посів насіння проводять у вологий ґрунт, а потім поверхню поля підпалюють, щоб знищити бур’яни та зберегти вологу.
1. Втратити герметичність, пошкодитися, розгерметизуватися (про закритий пломбою об’єкт, тару тощо).
2. Стати відкритим для доступу внаслідок зняття, пошкодження чи втрати пломби.
Такий, що має опіки або ушкодження від вогню, гарячих предметів або хімічних речовин; обпечений.
Такий, що має пошкоджену, зіпсовану поверхню внаслідок дії високої температури, сонця тощо.
Про рослини: такий, що має пошкоджені, пожовклі листя або стебла від спеки, морозу або хімічного впливу.
1. Піддати дію вогню або сильної теплоти, внаслідок чого поверхня чогось пошкоджується, темніє або обвуглюється.
2. Обгоріти, отримати опік від полум’я, гарячого предмета або речовини (про частини тіла).
3. У техніці та ремеслах — обробити поверхню металу, дерева тощо вогнем або дуже високою температурою для надання певних властивостей (міцності, кольору, захисту).