Словник Української Мови
Розпродування — процес продажу товарів, майна або активів, зазвичай зі знижкою або з метою швидкого позбавлення від них.
Розпродування — дія за значенням дієслова “розпродувати”; продаж товарів, що залишилися, залишків партії або товарів, які вийшли з моди, за зниженими цінами.
Розпродування — організована торгівельна акція, під час якої товари реалізуються зі значним зниженням цін для прискорення їх обігу та звільнення складських приміщень.
1. (про зброю) Такий, що має два гострих леза або боки; заточений з обох боків.
2. (переносно) Такий, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки або зворотний ефект; двозначний, небезпечний з обох боків.
1. Продавати щось по частинах, поступово позбуватися товару, майна тощо шляхом продажу.
2. Розпродавати, реалізовувати залишки товару, часто зі знижкою, щоб звільнити склад або припинити його виробництво.
3. Перен. Марнувати, розтринькувати, втрачати щось цінне (здоров’я, талант, час тощо) через необачність або безвідповідальність.
1. Продавати свій товар, майно або цінності, часто з метою швидкого позбавлення від них, зазвичай за зниженими цінами або зі збитком.
2. Розпродавати свої речі, товари, запаси (повністю або значною мірою), часто внаслідок потреби, ліквідації справи або з інших причин.
1. Процес або результат втрати листя рослинами, особливо в осінній період; листопад.
2. (у медицині) Випадіння волосся, шерсті, пір’я внаслідок хвороби або патологічного стану.
3. (у техніці) Відшаровування, відпадання поверхневого шару матеріалу (наприклад, фарби, штукатурки, окалини) в результаті механічного впливу, корозії або порушення технології нанесення.
1. (розм., посил.) Надзвичайно проклятий, дуже нещасний або невдалий; використовується для посилення емоційного забарвлення слова “проклятий”.
2. (перен., розм.) Надмірно роздратований, злий; такий, що викликає сильне роздратування.
1. Молода рослина, що виросла з насінини, пагона або кореневої порослі, призначена для пересаджування чи подальшого вирощування; саджанець, паросток.
2. (переносно, рідко) Про людину або тварину: дитина, нащадок, потомство.
1. Втрачати листя, пелюстки, плоди тощо; осипатися (про рослини).
2. Відшаровуватися, відставати, відпадати (про фарбу, штукатурку, лушпиння тощо).
3. Ставати менш повним, худнути, втрачати товщину (про частини тіла, щоки).
Такий, що піддався розпломбуванню; з якого знято пломбу.
У переносному значенні: такий, що втратив цілісність, герметичність або захищеність; відкритий, розкритий.