1. Плоска крива, що описується фіксованою точкою кола, яке котиться без ковзання по нерухомому колу такого самого радіуса; має форму серця.
2. В акустиці та радіотехніці — діаграма спрямованості мікрофона або антени, що за формою нагадує таку криву.
Словник Української Мови
1. Плоска крива, що описується фіксованою точкою кола, яке котиться без ковзання по нерухомому колу такого самого радіуса; має форму серця.
2. В акустиці та радіотехніці — діаграма спрямованості мікрофона або антени, що за формою нагадує таку криву.
Діалогіка — філософсько-літературознавча концепція, розроблена Михайлом Бахтіним, що розглядає діалог як фундаментальний принцип людського мислення, мови та художньої літератури, зокрема роману, де вона проявляється у поліфонії різних незалежних голосів і позицій.
Діалогіка — загальна назва для теорій, методів або практик, що вивчають діалог як центральний спосіб комунікації, пізнання або соціальної взаємодії.
Метод дослідження функціонального стану організму, зокрема вегетативної нервової системи, що ґрунтується на реєстрації та аналізі мінливості серцевого ритму (інтервалів між послідовними скороченнями серця).
Медичний метод дослідження серця, що ґрунтується на реєстрації змін індуктивності високочастотного електромагнітного поля, які викликаються пульсацією серця та рухом крові; застосовується для вивчення серцевої діяльності та гемодинаміки.
1. Філософсько-естетичний принцип, заснований на концепції діалогу як основної форми людського мислення, спілкування та художнього відображення дійсності, розроблений у працях М. Бахтіна.
2. У літературознавстві та мовознавстві — художній прийом або властивість тексту, що полягає у відтворенні або імітації форми, структури, інтонацій та логіки живого діалогу, спрямованого на взаємодію різних свідомостей, позицій або «голосів».
3. У лінгвістиці — елемент мови (слово, вираз, граматична форма), характерний для розмовного мовлення та діалогічної мови, що вживається в художніх творах для надання мові персонажів живості та природності.
Пов’язаний із кардіоіндуктографією — методом реєстрації магнітного поля серця.
1. Процес набуття діалогічного характеру, перетворення монологічного мовлення чи тексту на діалогічне; упровадження елементів діалогу.
2. У літературознавстві та мистецтвознавстві — художній прийом, спрямований на відтворення форми діалогу в творі, а також теоретична концепція, що розглядає текст як складну систему діалогічних взаємин.
3. У соціальних та гуманітарних науках — процес встановлення відкритого, рівноправного та взаємоповажного спілкування між різними сторонами, соціальними групами, культурами чи ідеологіями.
Кардіоіндуктограма — це графічний запис змін індуктивності серця, отриманий за допомогою спеціального приладу (кардіоіндуктора) і відображає механічну активність серця (рухомий контур серця) під час його скорочень.
1. Розмова двох або кількох осіб, обмін репліками між персонажами в художньому, драматичному, публіцистичному або науковому творі.
2. Літературний твір або його частина, написана у формі бесіди двох і більше персонажів.
3. Спілкування, обмін думками, переговори між двома сторонами (людьми, групами, державами тощо) з метою порозуміння, обговорення або вирішення питань.
Кардіоциклографія — метод дослідження серцевої діяльності, заснований на графічній реєстрації змін об’єму серця протягом повного серцевого циклу, що дозволяє оцінити його скоротиму функцію та гемодинаміку.