Значення
- (Філософія) –
Філософсько-естетичний принцип, заснований на концепції діалогу як основної форми людського мислення, спілкування та художнього відображення дійсності, розроблений у працях М. Бахтіна.
- (Література) –
У літературознавстві та мовознавстві — художній прийом або властивість тексту, що полягає у відтворенні або імітації форми, структури, інтонацій та логіки живого діалогу, спрямованого на взаємодію різних свідомостей, позицій або «голосів».
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — елемент мови (слово, вираз, граматична форма), характерний для розмовного мовлення та діалогічної мови, що вживається в художніх творах для надання мові персонажів живості та природності.
Правопис та відмінювання
н. діалогізм, р. діалогізму, д. діалогізмові, з. діалогізм, о. діалогізмом, м. діалогізмі, к. діалогізме