1. (біол.) Наявність у клітинах організму подвійного (диплоїдного) набору хромосом, успадкованого від обох батьків; стан клітини або організму з таким набором.

2. (біол., генет.) Основна форма будови ядра соматичних клітин, при якій кожна хромосома має свою гомологічну пару, що забезпечує сталість виду та генетичну мінливість.

Процес відновлення диплоїдного (подвійного) набору хромосом у клітині або організмі, звичайно шляхом злиття гамет або подвоєння хромосом без подальшого цитокінезу, що протилежно гаплоїдизації.

У селекції рослин — штучне подвоєння набору хромосом у гаплоїдних форм для отримання гомозиготних диплоїдних ліній.

1. Організм або клітина, що мають подвійний (диплоїдний) набір хромосом, по одній від кожного з батьків; характерний для соматичних клітин більшості тварин і рослин.

2. У генетиці та цитології — стан клітини, коли вона містить два гомологічні набори хромосом (позначається 2n).

Диплохромосома — подвійна хромосома, що утворюється в результаті редуплікації (подвоєння) хромосом без подальшого розділення хроматид, характерна для певних стадій клітинного циклу або спеціалізованих типів клітин.

1. У музикознавстві: вид багатоголосся, при якому два голоси рухаються паралельно, зберігаючи однаковий інтервал (переважно терцію або сексту).

2. У фонетиці: подвійна артикуляція звука, коли одночасно утворюються два фокусування в голосовому тракті, що характерно для деяких африканських мов.

1. (біол.) Стадія життєвого циклу клітини, організму або виду, на якій хромосоми представлені в диплоїдному (подвійному) наборі, тобто коли кожна хромосома має гомологічну пару; характерна для соматичних клітин багатьох багатоклітинних організмів.

2. (біол.) У вузькому сенсі — період у життєвому циклі, що триває від злиття гамет (утворення зиготи) до мейозу, коли організм або покоління має подвійний набір хромосом.

Диплоунівалент — у хімії: атом, іон або молекула, які мають два неподілені електронні пари, здатні утворювати координаційні зв’язки з акцептором (наприклад, катіоном металу), виступаючи таким чином як бідентатний ліганд.

Диплотена — стадія профази першого мейотичного поділу клітини, коли гомологічні хромосоми починають відштовхуватися одна від одної, але залишаються з’єднаними в районах хіазм.

Диплостомоз — інвазійна хвороба риб, спричинена личинками трематод роду Diplostomum, які паразитують у кришталику ока, що часто призводить до часткової або повної сліпоти риби.

Диплостемонія — ботанічний термін, що позначає подвійну кількість тичинок у квітці порівняно з кількістю пелюсток (чашолистків), коли тичинки розташовані у два кола.