Словник Української Мови
1. Піддавати метал або інший матеріал термічній обробці (нагріванню з подальшим різким охолодженням) для надання йому більшої твердості та міцності.
2. Перен. Робити когось або щось стійкішим, витривалішим до негативних впливів, труднощів, звикати до суворих умов.
Загартовуваність — властивість металевих сплавів, зокрема сталей, набувати підвищеної твердості та міцності внаслідок термічної обробки — загартування.
1. Процес навмисного підвищення стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища (наприклад, холоду, спеки) шляхом систематичного тренування.
2. Технологічна операція у металургії та обробці металів, що полягає у нагріванні та подальшому швидкому охолодженні (зазвичай у воді, олії чи повітрі) для надання матеріалу підвищеної твердості та міцності.
3. Переносно: процес виховання стійкості характеру, мужності, здатності долати труднощі.
1. (про метали, сплави) Такий, що піддається загартуванню — технологічному процесу нагрівання з подальшим швидким охолодженням для надання більшої твердості та міцності.
2. (перен., про людину, характер) Такий, що стає стійкішим, витривалішим, зміцнюється внаслідок подолання труднощів, випробувань.
Загартованість — властивість металу або іншого матеріалу, набута внаслідок загартування; твердість, міцність.
Загартованість — стійкість, витривалість організму, здоров’я, зміцнені в результаті тренувань, загартовування.
Загартованість — переносно: моральна стійкість, витривалість, здатність долати труднощі, несприятливі умови.
1. Про метали, сплави, скло тощо: який набув підвищеної твердості, міцності, пружності внаслідок спеціальної технологічної обробки — гартування.
2. Про людину: який набув фізичної витривалості, стійкості, звик до труднощів, несприятливих умов.
3. Перен. Про почуття, характер, волю тощо: який став міцним, стійким, непохитним унаслідок випробувань, труднощів.
Загарпунюватися — (від “гарпун”) власна назва, що позначає процес перетворення на гарпун або набуття характеристик, властивих гарпуну.
Загарпунювати — у рибальстві: влучно встромити гарпун у ціль (велику рибу, морську тварину) з метою її спіймання або ураження.
Загарпунитися — діалектне дієслово, що означає зачепитися, заціпитися одягом або чимось виступаючим за щось гостре або гачкувате, наприклад, за гвіздок, гачок або сучок.
1. Вразити гарпуном (спеціальним списом для полювання на морських тварин), завдати поранення або вбити морську тварину за допомогою гарпуна.
2. (переносне значення) Міцно вчепитися за щось, схопити або привернути до себе увагу, захопити (часто несподівано або насильницьким чином).