Словник Української Мови
1. (мед.) Повторне проколювання або пробивання отвору в тканинах організму, зокрема в барабанній перетинці, для відновлення дренажу або вентиляції.
2. (тех.) У телетайпній та обчислювальній техніці — процес автоматичного перебивання інформації з однієї перфострічки на іншу, часто з можливістю одночасної редакції даних.
оксигалогенід — неорганічна сполука, що містить кисень та один або кілька атомів галогенів (фтору, хлору, брому, йоду), утворюється при взаємодії галогенів з водою або лугами, а також при окисненні галогенідів; до оксигалогенідів належать гіпогалогеніти, галогеніти, галогенати та пергалогенати.
1. (у хімії) Який містить у своєму складі кисень та галоген (фтор, хлор, бром, йод або астат), стосовний до сполук, утворених цими елементами.
1. (іст.) У музичній термінології XVIII–XIX століть — позначення повторення, репризи, а також музичного твору, що містить повторювані фрази або частини.
2. (заст.) Сигнал, команда або знак до повторення чогось; повторення дії, вправи тощо за таким сигналом (наприклад, у військовій справі або при навчанні).
3. (спец., заст.) У годинниковому справі — механізм повторного удару (дзинькання) у годиннику або годиннику з боєм, який за спеціальним приводом повторює останній відбитий час.
Оксигалоїдування — хімічний процес одночасного введення атомів галогену та кисню в органічну сполуку, що призводить до утворення галогенпохідних спиртів, альдегідів або кетонів.
1. Механізм у годиннику (переважно кишеньковому), який при натисканні на спеціальну кнопку або важель відбиває (повторює) час останнього боя, що дозволяє дізнатися його в темряві або не дивлячись на циферблат.
2. Годинник, обладнаний таким механізмом (скорочене від “годинник-репетир”).
Оксигексанон — органічна сполука з класу кетонів, що містить шість атомів вуглецю в головному ланцюзі та карбонільну групу (=O), до якої безпосередньо приєднаний атом кисню у вигляді гідроксильної (-OH) або іншою оксигрупою; точна структура залежить від положення замісників.
оксигемоглобін — стійке хімічне з’єднання гемоглобіну з киснем, що утворюється в еритроцитах при диханні і забезпечує транспорт кисню від легень до тканин організму.
1. Такий, що проходить репетицію, підготовку до публічного виконання чи презентації; відпрацьований, завчасно відтренований.
2. (У театрі, музиці) Такий, що стосується репетиції або призначений для неї.
1. Систематичне повторення, відпрацювання певних дій, навичок або творчого матеріалу (наприклад, музичного твору, ролі, танцю) з метою їх вдосконалення та підготовки до публічного виконання.
2. Процес проведення репетиції, тренувального заняття колективу (оркестру, трупи, команди) для підготовки спільної роботи.