анодонтія — вроджена або набута повна відсутність зубів у людини.
анодонтія — у зоології: відсутність зубів як видова ознака у деяких тварин (наприклад, у сучасних птахів, черепах, мурахоїдів).
Словник Української
анодонтія — вроджена або набута повна відсутність зубів у людини.
анодонтія — у зоології: відсутність зубів як видова ознака у деяких тварин (наприклад, у сучасних птахів, черепах, мурахоїдів).
Анодотримач — спеціальний пристрій або елемент конструкції в електролізних ваннах, призначений для надійного кріплення, утримання та підведення електричного струму до анода.
Анодотримач — технічний термін у металургії, зокрема в алюмінієвій промисловості, що позначає контактну систему (зазвичай із сталевих шин та затисків), яка фіксує вуглецевий анод у електролізері та забезпечує його електроживлення.
Піддавати поверхню металу електрохімічній обробці (анодному оксидуванню) для створення захисного або декоративного оксидного покриття.
1. Піддаватися анодуванню — процесу електролітичного нанесення захисного або декоративного оксидного шару на поверхню металу (переважно алюмінію та його сплавів), при якому виріб є анодом у електролітичній ванні.
Аноезія — у психіатрії та психології: стійка нездатність відчувати задоволення від зазвичай приємних діяльності, подій або відчуттів, що є одним із ключових симптомів депресії та деяких інших психічних розладів.
Аноезія — у неврології: порушення функції системи заохочення мозку, що характеризується зниженням або втратою здатності передчувати задоволення (очікувати позитивні емоції від майбутньої дії чи події), що часто пов’язане з дисфункцією мезолімбічного шляху.
1. (у філософії, особливо в антропології) Пов’язаний з аноезисом — станом читої, безпосередньої свідомості, що передує рефлексії та логічному мисленню; такий, що стосується досвіду, який ще не осмислений та не вербалізований.
2. (у психології) Характеризуючийся втратою здатності сприймати нову інформацію або формувати нові спогади, часто через органічне ураження мозку.
Аноксибіоз — стан живого організму, за якого всі життєві процеси різко уповільнюються або припиняються внаслідок повної відсутності кисню (аноксії), але зі збереженням здатності до відновлення життєдіяльності за сприятливих умов.
Аноксибіоз — один із видів гіпобіозу (прихованого життя), адаптаційний механізм, що дозволяє організмам (наприклад, деяким бактеріям, найпростішим, гельмінтам, окремим безхребетним) переживати тимчасовий період безкисневих умов.
1. (хімія, електрохімія) Розчин, що оточує анод під час електролізу; анодний простір електролітичної ванни, який під час роботи збагачується катіонами та продуктами електрохімічного окиснення, часто має кисле середовище.
2. (технологія, дезінфекція) Слабкооксисна, зокрема гіпохлоритна, електрохімічно активована вода, отримана в анодній камері електролізера; використовується як дезінфікуючий та стерилізуючий засіб.
1. (хімія, електрохімія) Який стосується аноліту — розчину, що утворюється біля анода під час електролізу, має кисле середовище та окиснювальні властивості.
2. (техн.) Пов’язаний із технологією виробництва або застосування анолітної води (електрохімічно активованого розчину), що використовується як дезінфікуючий засіб.
Анолоциклія — власна назва роду наземних черепах (Anolocyclia) з родини суходільних черепах, що мешкають у Південній Америці.