• анодонтія

    анодонтія — вроджена або набута повна відсутність зубів у людини.

    анодонтія — у зоології: відсутність зубів як видова ознака у деяких тварин (наприклад, у сучасних птахів, черепах, мурахоїдів).

  • анодотримач

    Анодотримач — спеціальний пристрій або елемент конструкції в електролізних ваннах, призначений для надійного кріплення, утримання та підведення електричного струму до анода.

    Анодотримач — технічний термін у металургії, зокрема в алюмінієвій промисловості, що позначає контактну систему (зазвичай із сталевих шин та затисків), яка фіксує вуглецевий анод у електролізері та забезпечує його електроживлення.

  • анодувати

    Піддавати поверхню металу електрохімічній обробці (анодному оксидуванню) для створення захисного або декоративного оксидного покриття.

  • анодуватися

    1. Піддаватися анодуванню — процесу електролітичного нанесення захисного або декоративного оксидного шару на поверхню металу (переважно алюмінію та його сплавів), при якому виріб є анодом у електролітичній ванні.

  • аноезія

    Аноезія — у психіатрії та психології: стійка нездатність відчувати задоволення від зазвичай приємних діяльності, подій або відчуттів, що є одним із ключових симптомів депресії та деяких інших психічних розладів.

    Аноезія — у неврології: порушення функції системи заохочення мозку, що характеризується зниженням або втратою здатності передчувати задоволення (очікувати позитивні емоції від майбутньої дії чи події), що часто пов’язане з дисфункцією мезолімбічного шляху.

  • аноетичний

    1. (у філософії, особливо в антропології) Пов’язаний з аноезисом — станом читої, безпосередньої свідомості, що передує рефлексії та логічному мисленню; такий, що стосується досвіду, який ще не осмислений та не вербалізований.

    2. (у психології) Характеризуючийся втратою здатності сприймати нову інформацію або формувати нові спогади, часто через органічне ураження мозку.

  • аноксибіоз

    Аноксибіоз — стан живого організму, за якого всі життєві процеси різко уповільнюються або припиняються внаслідок повної відсутності кисню (аноксії), але зі збереженням здатності до відновлення життєдіяльності за сприятливих умов.

    Аноксибіоз — один із видів гіпобіозу (прихованого життя), адаптаційний механізм, що дозволяє організмам (наприклад, деяким бактеріям, найпростішим, гельмінтам, окремим безхребетним) переживати тимчасовий період безкисневих умов.

  • аноліт

    1. (хімія, електрохімія) Розчин, що оточує анод під час електролізу; анодний простір електролітичної ванни, який під час роботи збагачується катіонами та продуктами електрохімічного окиснення, часто має кисле середовище.

    2. (технологія, дезінфекція) Слабкооксисна, зокрема гіпохлоритна, електрохімічно активована вода, отримана в анодній камері електролізера; використовується як дезінфікуючий та стерилізуючий засіб.

  • анолітний

    1. (хімія, електрохімія) Який стосується аноліту — розчину, що утворюється біля анода під час електролізу, має кисле середовище та окиснювальні властивості.

    2. (техн.) Пов’язаний із технологією виробництва або застосування анолітної води (електрохімічно активованого розчину), що використовується як дезінфікуючий засіб.

  • анолоциклія

    Анолоциклія — власна назва роду наземних черепах (Anolocyclia) з родини суходільних черепах, що мешкають у Південній Америці.