аноетичний

[ɑnoɛtɪt͡ʃnɪj] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Філософія) –

    (у філософії, особливо в антропології) Пов’язаний з аноезисом — станом читої, безпосередньої свідомості, що передує рефлексії та логічному мисленню; такий, що стосується досвіду, який ще не осмислений та не вербалізований.

  2. (Психологія) –

    (у психології) Характеризуючийся втратою здатності сприймати нову інформацію або формувати нові спогади, часто через органічне ураження мозку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аноетичний, р. аноетичного, д. аноетичному, з. аноетичного, о. аноетичним, м. аноетичнім, к. аноетичний

Більше записів