• аричіато

    Аричіато — власна назва села в Італії, у регіоні Калабрія, провінція Козенца.

    Аричіато — власна назва невеликого містечка в Італії, у регіоні Кампанія, провінція Авелліно.

  • аріадна

    1. У давньогрецькій міфології — дочка критського царя Міноса, яка допомогла афінському героєві Тезеєві вибратися з лабіринту, подавши йому клубок ниток (“аріаднину нитку”).

    2. Переносно — вихід із скрутного становища, несподівана допомога у складній ситуації; ключ до розв’язання заплутаної проблеми.

    3. Астрономічний термін: мала планета (астероїд) № 43, відкрита 1857 року.

    4. Поетично — жіноче ім’я, що символізує мудрість, порятунок і визволення.

  • арієжит

    1. У давньоіндійській міфології — один з семи божественних мудреців (ріші), який вважався сином Брахми або Уравасі та Пурамити, батьком семи святих (саптаріші) та автором частини гімнів «Рігведи».

    2. У сучасному вжитку (переважно в інтернет-середовищі та молодіжному сленгу) — іронічна або саркастична назва людини, яка дотримується расистських, зокрема ідеологічно близьких до нацизму, поглядів щодо переваги так званої «арійської раси»; пейоратив.

  • арієта

    1. Невелика за розміром арія, що зазвичай відрізняється простотою музичної форми та камерним, ліричним характером; коротка сольна вокальна пісня в опері, опереті, ораторії або кантаті.

    2. В інструментальній музиці — невелика за обсягом п’єса мелодійного, співучего характеру, часто частина циклічної форми (наприклад, сюїти).

  • арії

    1. Назва давніх індійських та іранських народів, що входили до індоіранської гілки індоєвропейської мовної сім’ї та розселилися на території Іранського плато та Північної Індії в II–I тисячоліттях до нашої ери; індоіранці.

    2. У расовій теорії XIX–XX століть, а також у ідеології нацизму — уявна «вища раса», яку ототожнювали з носіями індоєвропейських мов, приписуючи їй антропологічні та культурні переваги; у цьому контексті термін має дискредитоване, ідеологічно навантажене значення.

  • арканитися

    1. Накидати аркан, ловити арканом (про тварин).

    2. Переносно: намагатися залучити, привернути до себе чиєсь увагу, розмови, знайомство.

  • арканний

    1. Стосовний до аркану (у значенні: довгий мотуз із петлею на кінці для ловіння коней та інших тварин); призначений для закидання аркану.

    2. Стосовний до аркану (у значенні: довга міцна мотузка, трос); призначений для підйому, буксирування тощо за допомогою такої мотузки.

    3. Стосовний до аркану (у значенні: старовинна українська народна пісня ліричного, переважно любовного, змісту, що виконується у повільному темпі); властивий аркану, характерний для нього.

  • арканчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “аркан” — невеликий аркан, короткий мотуз із затяжною петлею для ловіння тварин.

    2. Власна назва: Арканчик — традиційна українська народна танцювальна гра (хоровод), поширена на Гуцульщині, що імітує дії керування конем та закидання аркана; також музична форма та мелодія для цього танцю.

  • аркас

    1. Прізвище українського громадського діяча, історика, композитора та хормейстера Миколи Аркаса (1853–1909), автора першої популярної «Історії України-Русі» українською мовою та творів на національну тематику.

    2. Прізвище українського військового та державного діяча, контр-адмірала, одного з організаторів Військово-Морських Сил Української Держави Миколи Аркаса (1881–1938).

    3. Власна назва (топонім) населених пунктів, зокрема села в Україні.

  • аркат

    1. (історичний термін) Військовий підрозділ у запорозькому козацтві, що складався з козаків-артилеристів; гарматна обслуга на Січі.

    2. (власна назва, історична) Назва одного з куренів Запорозької Січі, що походив від однойменного військового підрозділу.

    3. (власна назва, сучасна) Назва населених пунктів в Україні (наприклад, село в Одеській області), а також вулиць у різних містах, що походять від історичного терміна.