Верескнутися — діалектне дієслово, що означає різко, зі свистом або шумом рухатися повітрям (про вітер, вітровий порив).
Верескнутися — у деяких говірках означає видати різкий, високий звук, заверещати (про птаха, комаху або інший істот).
-
вернигородоцький
Вернигородоцький — стосовний до села Вернигородка (Вернигородка Богуславського району на Київщині), що належить до нього або походить з нього.
-
верескнути
Верескнути — однократне дієслово до верещати: видати короткий, різкий, пронизливий крик, схожий на вереск (про людину, тварину або предмет).
-
вернигородок
1. Назва колишнього передмістя міста Києва, розташованого на північ від Подолу, в районі сучасних площі Тараса Шевченка та початку вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького; історична місцевість.
2. Назва однойменної історичної місцевості у Львові, розташованої на північ від Старого міста, в районі сучасних вулиць Валова, Підвальна та інших.
-
етилетилен
Етилетилен — застаріла назва органічної сполуки, відомої за сучасною номенклатурою як етилен (C₂H₄), найпростішого представника класу алкенів, безбарвного газу, що широко застосовується в промисловості як сировина для полімеризації та органічного синтезу.
-
глидатися
1. (діал.) Уважно, пильно дивитися на когось або щось, вдивлятися.
2. (діал., перен.) Розглядати, обмірковувати щось уважно, заглиблюватися в суть справи.
-
верескливо
1. Прислівник до слова “верескливий”; так, що нагадує вереск — різкий, пронизливий, високий звук, що видається від болю, страху, незадоволення тощо.
2. Переносно: надто емоційно, з пристрастю, часто з відтінком скаргливісті або роздратування.
-
вернигора
Вернигора — персонаж української народної казки, могутній велетень-горовик, який має силу перевертати гори.
Вернигора — символ могутності та непереборної сили, що використовується в українській фразеології та художніх творах.
Вернигора — власна назва географічних об’єктів (наприклад, гори, скелі) в Україні, що походить від однойменного казкового персонажа.
-
верескливий
Який видає вереск — різкий, пронизливий, часто неприємний звук, схожий на крик.
Який схильний до вереску, часто верещить; пронизливий, різкий (про голос, звук).
-
вернений
1. (діал.) Такий, що має відношення до Верни, Верного — народної назви села Вербівка на Черкащині, або до його мешканців.
2. (діал.) Уживається як складова частина народної назви рослини «вернена капуста» — гіркуша критмолиста (Lactuca serriola).