Про такий, що має сліди поїдання, ушкодження від обгризання або обкусування.
Про те, що має вигляд, наче його поїли, обгризли; понівечений, пошарпаний (переносно).
-
об’їдки
1. Залишки їжі, що залишилися після трапези, особливо такі, що вже почали псуватися або втратили свіжий вигляд; недогризки, недоїдки.
2. (переносне значення) Те, що залишилося після когось або чогось, втратило свою цінність або актуальність; залишки, рештки.
-
розладження
1. Стан, коли щось виведено з ладу, пошкоджено або неправильно функціонує; поломка, порушення нормальної роботи.
2. (у медицині та психології) Порушення нормальної діяльності організму, його систем або психічних функцій; захворювання, патологія.
3. (переносно) Втрата внутрішньої гармонії, злагоди, порушення порядку в думках, почуттях або між людьми.
-
розладжування
1. Дія за значенням дієслова “розладжувати” — процес порушення порядку, системи або функціонування чогось; приведення до стану безладдя, дисфункції або дезорганізації.
2. У техніці, технології — процес виведення механізму, пристрою або системи зі стану налаштування, регулювання, що призводить до порушення їх правильної роботи.
3. У психології, медицині — порушення нормальної діяльності організму, психіки, функцій органу алебо системи; дезорганізація психічних процесів.
-
об’їдок
1. Залишок їжі, що залишився після їди, часто невеликий шматочок або недогризок (наприклад, хліба, яблука).
2. Перен. Те, що залишилося після основної частини, залишок, рештка чогось.
-
об’їжджання
1. Дія за значенням дієслова “об’їжджати”; пересування навколо чогось або подолання перешкоди, рухаючись повз неї, оминаючи.
2. (у спеціальному вживанні) В автоспорті та водінні — маневр, при якому один транспортний засіб випереджає інший, рухаючись повз нього збоку.
3. (переносне значення, рідше) Ухилення від чого-небудь, обхід певних правил, норм або перешкод не прямо, а опосередковано.
-
розладжувати
1. Приводити до безладу, порушувати порядок, робити неохайним, невпорядкованим.
2. Виводити з ладу, порушувати нормальну роботу, функціонування чогось; спричиняти несправність.
3. Порушувати гармонію, злагодженість, збалансованість чогось (наприклад, стосунків, процесів).
4. Розстроювати, призводити до розладів у психічному або фізіологічному стані.
-
об’їжджати
1. Їдучи на чомусь, огинати когось або щось, змінюючи напрям руху, щоб не зіткнутися або не зачепити.
2. Пересуватися на транспортному засобі довкола якогось об’єкта, місцевості або перетинати її в різних напрямках.
3. Перен. Уникати, уникати прямих дій, вирішення якоїсь справи, питання; діяти обережно, непрямо.
-
розладжуватися
1. Втрачати лад, порядок; ставати розладнаним, безладним.
2. Переставати працювати правильно, виходити з ладу (про механізми, пристрої).
3. Псуватися, порушуватися (про здоров’я, самопочуття, психічний стан).
4. Розстроюватися, порушуватися (про стосунки, домовленості, плани).
-
розладити
1. Привести в стан безладдя, порушити порядок, зробити несправним, нерегулярним (про механізм, процес, діяльність тощо).
2. Порушити гармонію, злагоду, взаєморозуміння між кимось; посварити.
3. (у медичному контексті) Викликати порушення нормальної діяльності організму, органу або системи; спричинити функціональний розлад.