1. Сукупність нерівностей земної поверхні (гори, пагорби, долини, яруги тощо), а також поверхні морського чи океанічного дна.

2. Випукле зображення на площині, у якому фігури чи орнаменти виступають над площиною більш ніж на половину свого об’єму (високий рельєф) або менше (низький рельєф, барельєф).

3. Конфігурація, форма, обриси чого-небудь (наприклад, рельєф м’язів тіла).

4. У геології — будова, структура певної території, що визначається характером її геологічних порід.

1. Фізіологічний стан відпочинку, зняття нервово-м’язової напруги, що супроводжується відчуттям спокою, внутрішньої рівноваги та відновленням сил.

2. Фізичний процес повільного повернення тіла або його частини до стану спокою після напруження, або фізичної системи до стану рівноваги після зовнішнього впливу (наприклад, релаксація м’язів).

3. У фізиці — процес переходу термодинамічної системи з нерівноважного стану в рівноважний.

Релаксин — білковий гормон, що виробляється жіночим організмом (жовтим тілом, плацентою, ендометрієм) під час вагітності та сприяє розслабленню зв’язок та розширенню шийки матки, готуючи організм до пологів.

Релаксин — фізіологічно активна речовина (гормон), що виявлена також у чоловічому організмі (у передміхуровій залозі) та в інших ссавців, яка впливає на стан сполучної тканини, зокрема розслаблює зв’язки та знижує тонус гладеньких м’язів.

Прилад для вимірювання часу релаксації (переважно магнітної) у фізичних дослідженнях речовин.

Медичний діагностичний пристрій для дослідження стану м’язів та нервово-м’язової передачі шляхом вимірювання швидкості розслаблення м’яза після його скорочення.