1. (спец.) Створювати, формувати зубці або зубчасту поверхню на чомусь, надавати предмету зубчастого вигляду.
2. (перен., розм.) Докладно, старанно заучувати, запам’ятовувати щось напам’ять, часто механічно.
-
дезидерат
1. (істор.) Офіційний дипломатичний лист, у якому держава вимагає від іншої держави виконання якоїсь умови, відшкодування збитків або покарання винних.
2. (перен., книжн.) Побажання, вимога, прохання, що висловлюється в офіційній формі; список таких побажань.
-
визубритися
1. (розм.) Добре, старанно вивчити що-небудь напам’ять, часто механічно, без глибокого розуміння.
2. (перен., розм.) Набриднути, наскучити комусь через надмірну частоту появи або повторення.
-
дезигнація
1. У філософії та семіотиці — процес або результат надання значення, смислу певному знаку, символу, поняттю або терміну; встановлення зв’язку між означувачем (назвою, знаком) та означуваним (об’єктом, явищем).
2. У мовознавстві — призначення, функція мовної одиниці (слова, словосполучення) як позначення певного предмета, явища або поняття; акт або результат вибору мовного знака для вказівки на конкретний об’єкт реальності.
-
визубрити
Запам’ятати щось механічно, без розуміння змісту, зазвичай шляхом багаторазового повторення.
-
дезертирування
1. Дія за значенням дієслова “дезертирувати” — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від виконання своїх обов’язків; втеча з армії під час війни або несення служби.
2. Переносно — ухилення від виконання громадських, професійних або моральних обов’язків, втеча від труднощів або відповідальності.
-
визубрений
1. (про зубці, край чогось) Який має виступи у формі зубців, зазубрений, зубчастий.
2. (перен., розм.) Який має гострі, виступаючі риси обличчя, кістяка; худий, з різко окресленими щоками, підборіддям тощо.
-
дезертирство
1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від проходження військової служби, а також неявка з тією ж метою на службу при призначенні, переведенні, з відпустки чи лікування.
2. Переносно: втеча від труднощів, ухилення від виконання свого обов’язку, відмова від боротьби.
-
визублюватися
1. (про рослини) Утворити збуль, стати збульованим, згрубіти, перетворитися на збуль.
2. (переносно, про людину) Стати грубим, неввічливим, нечулим; загрубіти в моральному плані.
-
дезертир
1. Військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину або місце служби з метою ухилитися від виконання військового обов’язку, а також той, хто не з’явився після відпустки, лікування тощо з тією ж метою.
2. Переносно: той, хто відмовляється від участі в важливій справі, зраджує спільні ідеали або покидає товаришів у скрутну хвилину.