1. У філософії та семіотиці — процес або результат надання значення, смислу певному знаку, символу, поняттю або терміну; встановлення зв’язку між означувачем (назвою, знаком) та означуваним (об’єктом, явищем).
2. У мовознавстві — призначення, функція мовної одиниці (слова, словосполучення) як позначення певного предмета, явища або поняття; акт або результат вибору мовного знака для вказівки на конкретний об’єкт реальності.