1. Рідкісний варіант написання назви села Жемок у Волинській області, що походить від слова «жем» (староукраїнська назва бурштину).
2. У діалектах — невеликий, часто стиснутий або зім’ятий предмет, згусток чогось (наприклад, сиру, тіста), жмуток.
-
жим
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (спорт.) Базова силова вправа, що полягає у підніманні штанги від грудей вгору на витягнутих руках у положенні стоячи, лежачи або сидячи; також — піднімання будь-якого важкого предмета або спорядження аналогічним рухом.
-
жилястий
1. Який має виражені, помітні жили (про частини тіла, м’ясо тощо).
2. Міцний, сильний, з добре розвиненими м’язами (про людину, тварину).
3. Розгалужений, з густою сіткою прожилок (про листя, кришталь, камінь тощо).
4. Перев. неодобр. Грубуватий, різкий, жорсткий (про почерк, лінію, стиль).
-
жиляник
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може бути пов’язане з діалектним словом “жиля” (жила) або “жилявий” (жилавий, міцний).
2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько міцної, жилавої людини або того, хто має виражені жили на тілі.
-
жильєрон
1. (іст.) Верхній чоловій одяг у Франції XV–XVI століть — короткий, приталений жакет з широкими, розрізними рукавами, що часто носили розстібнутим, демонструючи коштовну підкладку.
2. (іст.) Назва різновиду жіночої сукні або верхнього одягу в Європі епохи Відродження.
-
жильний
1. Який має жили, з жилами; пронизаний жилками (про тканини, органи тварин і рослин).
2. Який містить у собі жили (про ґрунт, гірську породу тощо).
3. Призначений для жил, для проведення комунікацій (наприклад, про канал, шахту).
-
жилуватість
1. Властивість або стан того, що має жили (щільні пучки волокон у деревині, м’язові волокна в м’ясі тощо); волокниста будова чогось.
2. У геології — наявність жил (порівняно тонких тіл) у гірській породі або родовищі корисних копалин.
-
жилуватий
1. Який має багато жил, пронизаний жилами (про тканини організму, частини тіла, м’ясо тощо).
2. Міцний, дужого тілобудови; витривалий, загартований (про людину, тварину).
3. Пересічений глибокими балками, ярами, руслами річок; скелястий, нерівний (про місцевість, ґрунт).
4. Який має видимі волокна, прожилки (про деревину, камінь, мінерал).
-
жилплоща
1. Скорочене позначення для житлової площі — приміщення, призначеного для постійного проживання людей (квартира, кімната, будинок тощо).
2. Розрахункова міра обсягу житлового приміщення, що використовується в офіційних документах, орендних угодах або при обліку житлового фонду.
-
жилочка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “жилка” — тонка, малопомітна жилка, особливо на рослинах або в організмі.
2. У ботаніці: тонка гілка судинно-волокнистого пучка в листковій пластині, що є частиною листкового нервування.
3. У розмовній мові: тонка лінія, смужка, риска (наприклад, на папері, камені або в малюнку).
4. Переносно: ледь помітна ознака, відтінок чого-небудь (почуття, якості тощо).