Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
2. (у діалектах, переважно західних) Дія за значенням дієслова «допрядати» — закінчення прядення, доведення процесу пряжіння (наприклад, вовни, льону) до кінця; остання, завершальна частина цієї роботи.
Йоніка — власна назва античного архітектурного ордера, що характеризується капітелями з характерними завитками (волютами) по обидва боки від стовпа.
Йоніка — власна назва одного з основних діалектів давньогрецької мови, що був поширений в Іонії (західне узбережжя Малої Азії, деякі острови Егейського моря) та став основою мови класичної давньогрецької літератури. Саме на іонійському діалекті (з домішками еолійського) написані славнозвісні поеми Гомера — «Іліада» та «Одіссея»
Йоніка — власна назва одного з музичних ладів у давньогрецькій музичній системі, аналог сучасного мажорного ладу. Іонійський лад — так в Античній Греції називали натуральний мажор – найпоширенішу гаму в західній музиці, що звучить світло і радісно
Калліроя — у давньогрецькій міфології: німфа, дочка річкового бога Ахелоя, дружина Алкмеона, відома своєю надзвичайною красою та трагічною долею.
Калліроя — астероїд головного поясу, відкритий 1879 року, названий на честь міфологічної німфи.
Калліроя — рідкісне жіноче ім’я грецького походження, що означає “красивотекла” (від грец. καλός — “красивий” і ῥοή — “течія, потік”).
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого прізвища Йонін, що вказує на належність до роду (донька Йоніна).
Допродування — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та реалізації продуктів харчування, зокрема м’ясних виробів.
1. У індуїзмі — символічне зображення жіночих геніталій як священного знаку богині-матері Деві, що втілює творчу енергію та жіноче начало всесвіту; об’єкт релігійного шанування, часто зображується у поєднанні з лінгамом (чоловічим символом) як джерело життя та плодоношення.
2. У ширшому культурному та релігійному контексті — архетиповий символ жіночого божественного, родючості, першоджерела життя та космічної творчої сили.
1. У давньогрецькій міфології — муза епічної поезії та філософії, одна з дев’яти муз, дочка Зевса й Мнемосіни; зображалася з восковими табличками та грифелем.
2. Рідкісна музична інструмент, різновид парового органу, що використовувався переважно на ярмарках і пароплавах у XIX — початку XX століття; звук утворюється парою, що проходить через великі свистки.
1. Власна назва вулиці в містах Німеччини, Австрії, Швейцарії та інших німецькомовних регіонах, аналог українського “вулиця” (наприклад, “Шиллерштрассе” — “вулиця Шиллера”).
2. У літературній мові та поезії — застаріле або образне позначення вулиці, проїзду, часто вживається для надання колориту або посилання на німецькомовний контекст.
Йонович — українське прізвище, утворене від імені Йон (варіант імені Іван) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження від батька (син Йона).
Йонович — поширене прізвище серед українців Закарпаття та інших регіонів, де історично вживався варіант імені Йон.
Процес доведення, приведення когось або чогось до певного місця, стану або завершення; супроводження до кінцевої точки.
Управлінський термін, що означає етап реалізації проекту, плану або рішення, спрямований на його практичне впровадження та доведення до повного завершення.