1. (техн.) Який складається з трьох або більше електричних фаз; багатофазовий (про електричні кола, струми, системи).
2. (техн., спец.) Який має кілька послідовних стадій або етапів; багатостадійний.
Словник Української
1. (техн.) Який складається з трьох або більше електричних фаз; багатофазовий (про електричні кола, струми, системи).
2. (техн., спец.) Який має кілька послідовних стадій або етапів; багатостадійний.
1. (геометрія) Про многогранник: такий, що має багато кутів, багатогранний.
2. (переносне значення) Складний, що має багато аспектів, сторін або складових; багатоплановий.
1. Який складається з кількох різних укладів (економічних, суспільних, культурних тощо), що існують одночасно; характеризується різноманітністю форм організації та структури.
2. У політичній термінології — такий, що передбачає або включає в себе співіснування різних політичних систем, ідеологій або моделей суспільного устрою в рамках однієї держави чи регіону.
1. Який складається з кількох послідовних етапів, стадій або турів (переважно про вибори, конкурси, змагання).
2. Який має кілька рівнів, ярусів або поверхів (про конструкцію, споруду).
1. Який потребує великих зусиль, напруженої праці; повний труднощів, клопоту.
2. Який виконує велику, напружену роботу; працьовитий.
1. Який має багато труб, складається з багатьох труб (про технічні споруди, механізми, зброю).
2. У складі власних назв військових об’єктів, споруд: такий, що має кілька артилерійських або гарматних стволів, вогневих установок (наприклад, про башти, артилерійські системи).
1. Який складається з багатьох точок або має їх у своїй структурі; такий, що включає численні точки як елементи.
2. У математиці, геометрії: такий, що описує, містить або визначається через множину точок (наприклад, багатоточкова фігура).
3. У техніці, інженерії: такий, що має багато точок підключення, вимірювання або контактів (наприклад, багатоточковий датчик, багатоточкове запалювання).
1. (про транспортний засіб) Здатний перевозити або піднімати великі, важкі вантажі; що має велику вантажопідйомність.
2. (техн.) Який має велику масу або вагу в тонах; дуже важкий.
1. (Про транспортний засіб, судно тощо) Здатний перевозити або переміщувати велику кількість вантажу, що вимірюється в тонах; маючи велику вантажопідйомність.
2. (Переносно) Про об’єкт, який має значну масу, вагу або габарити.
1. (муз.) Такий, що характеризується одночасним або послідовним використанням кількох тональностей; політональний.
2. (перен., рідк.) Такий, що містить у собі різні, часто суперечливі настрої, емоції або відтінки змісту.