1. Який потребує великих зусиль, напруженої праці; повний труднощів, клопоту.
2. Який виконує велику, напружену роботу; працьовитий.
багатотрудний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який потребує великих зусиль, напруженої праці; повний труднощів, клопоту.
2. Який виконує велику, напружену роботу; працьовитий.
Відсутні