Словник Української Мови
1. Учасники руху в Англії XVII століття, які виступали за соціальну рівність, спільне право на землю та скасування привілеїв дворянства; радикальне крило революційних індепендентів.
2. Послідовники політичної течії, що виникла в Англії в середині XVII століття, які вимагали рівних політичних прав для всіх чоловіків, демократизації державного устрою та соціальних реформ.
1. Традиційна українська страва, густий напіврідкий млинець або оладка, приготована з житнього, пшеничного або гречаного борошна на розчині з дріжджів, який часто залишали “перестояти” (звідси назва).
2. Рідка тіста, закваска для випікання хліба або млинців, яку готують шляхом змішування борошна з водою або молоком та залишають для бродіння.
3. (У переносному значенні) Про людину мляву, повільну, апатичну.
1. Рідковживана назва рослини лебеда (рід Chenopodium) — однорічних трав’янистих рослин родини амарантових, часто з діагональними листками, що інколи використовуються як їжа або корм.
2. Застаріла або поетична назва лебедя, зокрема самки лебедя.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Харківській області, Красноградському районі.
3. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, Корюківському районі (історично — у складі Менського району).
1. Самка лебедя, птаха роду лебедів родини качкових.
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від назви птаха.
3. У народній творчості (казках, легендах) — жінка, що вміє перетворюватися на лебедя або має з цим птахом особливий зв’язок (наприклад, персонаж-чарівниця).
1. Самка лебедя; жіночий рід птаха з родини качкових, що має довгу шию, великі розміри та переважно біле оперення.
2. (переносне значення) Про красуню, величну, граціозну жінку або дівчину, часто з відтінком поетичності.
3. (астрономічний термін, власна назва) Скорочена народна назва сузір’я Лебідь (лат. Cygnus).
1. (про лебедя) Плавно, величаво рухатися, пересуватися по воді або в повітрі.
2. (перен., про людину) Ходити плавно, повільно та з чарівною грацією, намагаючись виглядати величаво та благородно.
3. (перен., розм., часто іронічно) Поводитися високо, гордовито, з почуттям власної вищості; важливо та урочисто виступати.
1. (про людину) Поводитися високомірно, з піднесеною, дещо манірною грацією, намагаючись виглядати благородно та величаво (за аналогією з лебедем).
2. (заст., рідк.) Вигинатися, викривлятися, приймати витончені, але неприродні пози; жеманно ходити або стояти.
Лебедонька — зменшувально-пестлива форма від слова “лебідь”, що означає невеликого лебедя або використовується для вираження ніжності, ласки до цієї птахи.
Лебедонька — переносно про красуню, струнку й граціозну дівчину або жінку.
Лебедонька — власна назва, зокрема може вживатися як ім’я, прізвисько або літературний персонаж.