• радіоінтерв’ю

    Інтерв’ю, спеціально підготовлене та призначене для трансляції або запису на радіо, що є жанром радіожурналістики.

    Бесіда журналіста з однією або кількома особами (інтерв’юємими) у прямому ефірі або в записі для подальшого мовлення на радіо.

    Готовий радіоматеріал, продукт журналістської роботи, що являє собою звукозапис такої бесіди, який виходить в ефір як самостійна передача або частина більшої програми.

  • радіоінтерференція

    1. Фізичне явище, при якому дві або більше радіохвилі, що поширюються в просторі, накладаються одна на одну, приводячи до посилення, ослаблення або спотворення результуючого сигналу в точці прийому.

    2. У радіоастрономії — метод дослідження космічних джерел радіовипромінювання, що ґрунтується на реєстрації та аналізі інтерференційної картини від двох або більше приймачів (антен), рознесених на значну відстань.

    3. У техніці зв’язку — шкідливе вплив одних радіосигналів на інші, що призводить до перешкод у роботі радіоприймальних пристроїв.

  • радіоінтерферометр

    Радіоінтерферометр — це радіоастрономічний інструмент, що складається з двох або більше окремих радіотелескопів, об’єднаних в єдину систему для спостереження одного об’єкта; завдяки інтерференції радіохвиль дозволяє отримувати зображення з дуже високою кутовою роздільною здатністю, еквівалентною телескопу з антеною розміром у відстань між його окремими елементами.

    Радіоінтерферометр — це пристрій або система для вимірювань у радіодіапазоні, що використовує явище інтерференції хвиль для точного визначення координат джерел випромінювання, відстаней або для детального дослідження структури об’єктів.

  • радіоінтерферометричний

    1. Створений на основі радіоінтерферометрії або пов’язаний із нею; призначений для радіоінтерферометричних спостережень.

    2. Отриманий, виміряний або досліджений за допомогою радіоінтерферометра.

  • радіоінтерферометрія

    1. Метод астрономічних спостережень, заснований на одночасному прийомі радіовипромінювання від одного космічного джерела на кілька антен (радіотелескопів), рознесених на значні відстані, з подальшим кореляційним обробленням сигналів, що дозволяє імітувати роботу єдиного телескопа з дуже великим діаметром (пропорційним відстані між антенами) і досягти високої кутової роздільної здатності.

    2. Технологія радіолокаційних чи радіонавігаційних вимірювань, що використовує принцип інтерференції радіохвиль для підвищення точності визначення кутових координат, відстаней або швидкостей об’єктів.