Словник Української
1. Форма ввічливого звертання або згадування про особу, що вживається переважно в офіційних документах, промовах чи дипломатичному протоколі для позначення високопоставлених осіб (наприклад, послів, міністрів, ректорів).
2. Титул, що виражає особливу повагу та визнання статусу адресата, часто еквівалентний застосуванням “Ваша/Його/Її Екселенція” або “Ваша/Його/Її Високоповажність”.
1. (геологія) Сукупність зовнішніх процесів, що відбуваються на поверхні Землі та у верхніх шарах її кори під впливом сонячної енергії, сили тяжіння та життєдіяльності організмів; зовнішні сили, що формують рельєф.
2. (біологія, медицина) Походження чи виникнення внаслідок дії зовнішніх факторів, що надходять із навколишнього середовища (на противагу ендогенії).
1. Який має властивість галаювати, тобто видавати різкі, неприємні звуки, галасувати (про предмети, явища).
2. Який створює багато галасу, шуму; галасливий, крикливий (про людину, тварину).
3. Який супроводжується галасом, шумом; шумний.
Вельмиповажність — офіційний титул та форма звертання до деяких високопосадових осіб (наприклад, сенаторів, міністрів, архієпископів) у ряді держав, зокрема в історичному контексті, а також у дипломатичному протоколі; вживається з займенниками Ваша/Його/Її.
Вельмиповажність — власна назва, почесний титул, що вживається як стилізоване звертання або характеристика особи, якій надаються особливі почесті, часто з іронічним чи гуморним відтінком у неформальному мовленні.
1. (у науках про Землю) Який утворився на поверхні Землі або в її зовнішніх оболонках внаслідок зовнішніх сил і процесів (на противагу ендогенному); зовнішнього походження.
2. (у біології, медицині) Який має зовнішнє походження, надходить із зовнішнього середовища в організм (про речовини, фактори тощо).
3. (у соціології, економіці) Який зумовлений зовнішніми причинами або факторами, що діють ззовні системи.
1. Стосунковий до міста Галац у Румунії, пов’язаний з ним.
2. Стосунковий до Галацького повіту в Румунії, пов’язаний з ним.
3. Стосунковий до Галацького повіту в Молдові, пов’язаний з ним.
Вельзевул — у християнській демонології та релігійних текстах (зокрема в Євангеліях) — один з верховних демонів, князь пекельної ієрархії, часто ототожнюваний із самим дияволом або вважається його найближчим наближеним; іноді трактується як володар мух.
Вельзевул — у широкому вжитку (часто іронічному або образному) — синонім диявола, сатани, втілення абсолютного зла, нечистої сили.
1. Вельд — високогірна рівнина або плато в Південній Африці, вкрита трав’янистою рослинністю (степом) та чагарниками, з рідкісними деревами або повністю безліса.
2. Вельд — природна зона (переважно савана) на височинах Південної Африки, що поділяється за висотою та характером рослинності на Низький, Середній, Високий та Кустарниковий вельд.
1. Місто в Румунії, порт на Дунаї, адміністративний центр однойменного повіту в історичній області Молдова.
2. (Іст.) Грошова одиниця Молдовського князівства та Об’єднаного князівства Валахії та Молдови в XIV–XIX століттях; також срібна монета певного номіналу.
1. (геологія) Сукупність зовнішніх процесів, що відбуваються на поверхні Землі та в приповерхневих шарах земної кори під впливом сонячної енергії, сили тяжіння та життєдіяльності організмів; зовнішні (екзогенні) сили, що формують рельєф (наприклад, вивітрювання, дія води, вітру, льодовиків).
2. (біологія, медицина) Походження або розвиток чого-небудь під впливом зовнішніх факторів, що діють на організм із навколишнього середовища.
3. (психологія) Гіпотеза про переважно зовнішнє (соціальне, ситуативне) походження психічних розладів, на відміну від ендогенезу.